Протитанкова протибортова міна кумулятивної дії. Призначена для виведення з ладу гусеничної та колісної техніки противника. Ураження машин противника завдається за рахунок вибуху кумулятивної гранати, викинутої зі станка стріловим пороховим зарядом і що потрапляє в борт машини.
Кумулятивна струя, пробивши борт, пошкоджує внутрішнє обладнання машини, а висока температура струї й бризки проплавленої броні викликають пожежу всередині машини.
За класифікацією НАТО ця міна належить до категорії K‑Kill, тобто до мін, що знищують машину противника.
Датчиком цілі цієї міни є тонкий оптоволоконний кабель (світловід) довжиною 40 метрів, що викладається на ґрунт від станка в напрямку польоту гранати, тобто поперек можливого напрямку руху мети. Під час пошкодження (пережаття, обриву) кабелю гусеницею або колесом машини електронна схема міни подає імпульс на електровоспламенитель порохового стрілового заряду, який викидає гранату в напрямку цілі.
Граната не має реактивного двигуна, летить по балістичній траєкторії і стабілізується на польоті головкою вперед за допомогою трьоперового стабілізатора.
Зона ефективної роботи міни — від 2 до 40 метрів від станка (обмежена довжиною світловоду). Однак граната при куті підвищення 45° може пролетіти до 500 метрів.
У характеристиках міни не наводяться дані про бронепробивність гранати, але маса кумулятивного заряду в 1,26 кг свідчить, що бронепробивність значно перевищує 100 мм. (Для порівняння: заряд гранати ПГ‑7В радянського гранатомета РПГ‑7 становить лише 380 г і пробиває до 100 мм броні).
Наведення міни по горизонталі та вертикалі здійснюється за допомогою знімного оптичного прицілу та вішки висотою 1 м.
Прийнята на озброєння Бундесверу в червні 1997 р. і перебувала на озброєнні станом на 2013 рік.
Строк бойової роботи міни — 40 діб. При цьому можливий багаторазовий перехід міни в безпечний режим та багаторазові повторні установки на тому самому або іншому місці при загальній сумі строку бойової готовності 40 діб. Цей строк визначається можливостями літієвих батарей живлення. Після заміни відпрацьованих батарей на нові міна знову може відпрацювати повний строк боєвої готовності — 40 діб, цілком або частинами.
Міна може встановлюватися тільки на поверхню і лише вручну. Установка під водою або в брід не передбачена. У всіх випадках позаду станка повинно бути не менше 30 см вільного простору, а на траєкторії польоту гранати не повинно бути жодних перешкод (трава, чагарник, дроти, гілки тощо).
Позначення міни DM12 за різними номенклатурами:
-
Logistisches Bezeichnung (Versorgungsartikelbezeichnung) – MINE, PANZERABWEHR, DM12, HOHLADUNG, Richtmine
-
Логістичний номер та номер за каталогом боєприпасів – 1345‑12‑323‑5375 KN57
-
Звичайна (користувальницька) назва (Gebrauchsname) – Panzerabwehrrichtmine
-
Системне позначення (Planungsbegriff) – Panzerabwehrrichtmine 1, DM12
-
Системний номер (Planungsnummer) – 1345‑11072
-
Номер пам’ятки довідника з боєприпасів (MunMerkbl) – 1345‑1012‑1
Тактико‑технічні характеристики міни DM12
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Тип міни | протитанкова протибортова кумулятивна |
| Матеріал корпусу | алюмінієвий сплав |
| Загальна маса (без станка) | 9,6 кг |
| Маса бойової частини (без гранати) | 5,94 кг |
| Маса гранати | 3,66 кг |
| Маса ВН (гексоген, шифр R 8020) | 1,26 кг |
| Діаметр гранати | 12,8 см |
| Довжина гранати | 49,8 см |
| Довжина бойової частини | 85,7 см |
| Довжина датчика цілі | 40 м |
| Ефективна дальність ураження | від 2 до 40 м |
| Бронепробивність | понад 100 мм |
| Зусилля спрацювання (обрив світловоду) | близько 5 кг |
| Час приведення в бойове положення | близько 6,5 хв (від повороту ручки) |
| Час бойової роботи | 40 діб (з одним комплектом живлення) |
| Температурний діапазон | –35…+63 °C |
| Основний детонатор | вбудований |
| Обеззаражуваність/витягливість | так / так |
| Самознищення/самонейтралізація | ні / ні |
Конструктивно міна складається з бойової частини та треножного станка.
Бойова частина, у свою чергу, складається з:
-
Кумулятивної гранати
-
Нерухомої частини, що після спрацювання залишається на станку.
Граната містить заряд гексогену з кумулятивним вийманням.
У носовій частині подовжувальної трубки знаходиться п’єзоелектричний генератор, який виробляє потужний електроімпульс при зустрічі з перешкодою (бортом цілі). Він електрично підключений до електродетонатора, розташованого в донній частині гранати.
При обриві світловодного кабелю або його пережимі спрацьовує електронна схема, розташована в нерухомій частині. Ця схема подає електроімпульс на стріловий пороховий заряд, який викидає гранату.
В цій же нерухомій частині знаходиться годинниковий механізм, що веде міну в бойове положення. Нарешті — у торці нерухомої частини встановлена ручка приведення міни в бойове положення, поруч знаходиться знімна котушка з оптоволокном.
Станок особливого інтересу не становить, тому його опис опущено.
Інструкція щодо маскування:
Міна повинна бути замаскована лише від огляду противника.
Приведення міни в бойове положення:
-
Видобути міну з упаковки, переконатися, що індикатор зверху бойової частини показує «S», розкласти ніжки станка до упору і встановити міну на місце.
-
Послабити барашки на станку і встановити бойову частину горизонтально, з трубкою в напрямку вильоту. Закріпити задню ногу в ґрунті за допомогою заземлювального стержня.
-
Витягнути з тильної частини котушку зі світловодом і розмотати кабель вздовж траєкторії стрільби. Кріплення котушки до ґрунту і встановлення вішки наведення. Встановити на кронштейні станка оптичний приціл і навести ним бойову частину точно на верхню кромку вішки. Переконатися, що по траєкторії польоту немає перешкод, а позаду станка мінімум 30 см вільного простору. Затягнути барашки.
-
Повернути ручку, розташовану в торці бойової частини, з горизонтального в вертикальне положення. Має засвітитися і горіти 16 секунд зелений індикатор. У цей час проводиться самотестування міни і запускається годинниковий механізм. Якщо індикатор не загорівся або блимає — міна несправна.
-
Через 5–6,5 хв індикатор змінить положення з «S» на «F». Міна знаходиться в бойовому режимі.
Приведення міни в безпечне положення:
У будь-який момент протягом 40‑денної роботи міну можна перевести в безпечне положення, після чого її можна залишити на місці або зняти й перевстановити в інше місце, а потім знову привести в бойовий режим. Цю операцію можна повторювати неодноразово. Однак після кожного повторного приведення до бойового стану загальна тривалість бойової роботи зменшується на стільки днів, скільки вона вже була в бойовому режимі раніше.
Джерела:
1. HDv 285/110 VS-NfD Kampfmittel für den Pionierdienst. Köln, 23. Mai 2003
2. MunitionMerkblatt 1345-1012-1. Materialamt der Bundeswehr. St Augustin. Mai 1999.
3. MunitionMerkblatt 1300-0305-1. Materialamt der Bundeswehr.St Augustin. Juni 2000.
4. MunitionMerkblatt 1345-1018-5. Materialamt der Bundeswehr. St Augustin. Oktober 1999.
5. Field Manual FM 20-32. Mine/Countermine Operations. Headquarters Department of the Army, Washington, DC, 30 June 1999