Британська розвідувально‑спостережна машина «Шакал» (Jackal, «Джекол», або MWMIK — Mobility Weapons Mounted Installation Kit) була створена компанією «Супакат» у Хонітоні (графство Девон, Англія) для потреб військової розвідки британської армії.
СТВОРЕННЯ
До адаптивних сил у новій організаційно‑штатній структурі Збройних сил Сполученого королівства «Армія‑2020» віднесені легкозбройні піхотні частини. Згідно з техзавданням, виданим Міністерством оборони Великої Британії, основним завданням «Шакала» є розвідувально‑спостережна діяльність і вогнева підтримка в тих ситуаціях, де пріоритетна мобільність. У такій машині гостро потребували британські контингенти в Іраку й Афганістані.
Недостатні виробничі потужності компанії «Супакат» змусили залучити до випуску машини завод фірми DML у Плімуті. Початкове замовлення становило 100 одиниць і перші «шакали» надійшли до військ у 2007 році. У червні 2008 року було видано нове замовлення на 72 машини, а за два роки Міністерство оборони замовило 140 модернізованих бронеавтомобілів «Шакал 2». Таким чином, число «шакалів» у британській армії перевищило 500 одиниць.
КОНСТРУКЦІЯ
В основу конструкції «Шакала» покладений автомобіль HMT400 (High Mobility Transporter) фірми «Супакат», оснащений кузовом і озброєнням. Шасі для транспортера постачає фірма «Універсал інжиніринг», двигун потужністю 180 к. с. — «Каммінз», трансмісію — «Алісон». Загальне складання HMT 400 здійснює фірма «Локхід Мартін».
Суворо кажучи, у базовій версії назвати «Шакал» бронеавтомобілем не можна, оскільки броні в нього немає. Це автомобіль високої прохідності (4×4) з повністю відкритим зверху та без дверей кузовом, обладнаним кількома дугами безпеки. Така конструкція машини дозволяє особовому складу при потребі швидко залишати свої місця і забезпечує винятково добрий огляд. V‑подібна форма днища знижує вплив ударної хвилі при підриві на мінах і саморобних вибухових пристроях.
Екіпаж бронеавтомобіля налічує трьох екіпованих піхотинців: водій розміщується праворуч, місце командира (зліва) обладнане 7,62‑мм кулеметом, а стрілець у кормовій частині корпусу озброєний обертовим на турелі 12,7‑мм кулеметом (замість нього може встановлюватися малокаліберна автоматична гармата або 40‑мм автоматичний гранатомет). У передній і кормовій частинах бронеавтомобіля є пускові установки димових гранат. Підвіска машини — незалежна на подвійних поперечних важелях, має пневматичні ресори та амортизатори з регульованим кліренсом. Підвіску й амортизатори виготовляє фірма Fox Racing Shox. Підвіска дозволяє збільшувати дорожній просвіт до 380 мм.
Автомобіль «Шакал» оснащено апаратурою тактичної системи зв’язку BOWMAN від компанії General Dynamics.
Модернізований варіант «Шакал 2» відрізняється більш потужним двигуном, екіпажем з чотирьох осіб і зсуненою вперед туреллю для 12,7‑мм кулемета. Кузов машини заздалегідь пристосований для встановлення навісної броні, причому як стандартного, так і посилення. Повідомляється, що машина має покращений захист від мін і саморобних вибухових пристроїв.
В АФГАНІСТАНІ
Бронеавтомобілі «Шакал» широко використовуються британськими військовими підрозділами в Іраку та Афганістані. Серед їх завдань — рекогносцировка, спостереження за місцевістю, патрулювання, іншими словами — отримання конкретних відомостей про ситуацію та інформування командування. Водночас ці броневики можуть за потреби підтримати бойові дії вогнем свого озброєння. Вони показали себе добрими тактичними машинами, дуже рухливими та маневреними, з достатнім озброєнням і вантажопідйомністю, здатні здійснювати тривалі рейди.
ДОСВІД ЕКСПЛУАТАЦІЇ
Фірма «Супакат» (з вересня 2015 року — SG Group) вже досить тривалий час відома як виробник спеціальних легких транспортних засобів військового призначення.
Першою її успішною конструкцією став створений у 1982 році автомобіль ATMP (All Terrain Mobility Platform) — триярусне транспортне засіб‑амфібія, призначене для перевезення до десяти осіб або 1600 кг вантажу. ATMP, оснащений 90‑сильним дизелем «Фольксваген», не вражає динамічними характеристиками — максимальна швидкість становить лише 70 км/год. Зовні він 상당но відрізняється від звичного вигляду автомобіля — ATMP є своєрідною відкритою платформою на шести колесах невеликого діаметру, а водій керує за допомогою мотоциклетного керма.
Але завдяки широкопрофільним колесам низького тиску він має якості сніго‑болотохода. ATMP знайшов застосування не лише в збройних силах низки країн, а й у цивільному секторі: геологорозвідці, нафторозвідці, обслуговуванні нафтогазопроводів, прокладанні оптичних кабелів, в оборонному комплексі, лісовому й сільському господарствах.
ВИСОКОМОБІЛЬНІ ТРАНСПОРТЕРИ
У 1999 році фірма представила своє нове сімейство HMT (High Mobility Transporter). На відміну від ATMP, машини нового сімейства значно нагадують звичайні автомобілі, хоча їх суто утилітарний вигляд ясно видає військове призначення. Найлегшим представником сімейства став двовісний HMT 400. У 2003–2004 роках 72 таких автомобілі придбало військове відомство Великої Британії. Вони були прийняті на озброєння під позначенням «Мінесити» і замінили в частинах спеціального призначення машини Land Rover 110. Саме успішне використання «Мінесити» в Афганістані спонукало британських військових обрати HMT 400 як прототип «Шакала». Від практично незахищеного «Мінесити» він відрізняється трирівневою системою захисту екіпажу. Остання включає амортизовані вибухозахищені сидіння, протимінний підлогу (профіль якого дозволяє розсіювати ударну хвилю при підриві на мін)—і навісні броньовані панелі спереду, ззаду й по боках. При цьому верх автомобіля відкритий, що забезпечує екіпажу добрий огляд і можливість швидкого спішування. Невеликі розміри й вага «Шакала» дозволяють перевозити його вертольотами, насамперед CH‑47 «Чинук» — основним британським військово‑транспортним вертольотом. Створювачі «Шакала» максимально врахували два трудно сумісні вимоги — забезпечити з одного боку високу захищеність, а з іншого — добру мобільність. Усе це доповнене вогневою може.
«Шакали» можуть нести не лише 7,62‑мм кулемети, але й більш важке озброєння — 12,7‑мм кулемети й 40‑мм гранатомети. Триосьова модель HMT 600 є збільшеним варіантом HMT 400 і може використовуватися як шасі для монтажу різної електроніки й систем озброєння.
Окрім бойових машин «Койот», військове відомство Великої Британії придбало 35 транспортерів HMT 600, призначених для встановлення станцій РЕБ «Сассейер». Такі ж автомобілі використовуються як носії станцій управління безпілотними літальними апаратами «Уотчкіпер». Ще важча чотириярусна машина розглядається як шасі для монтажу 155‑мм гаубиці M777A2.
Ще один представник сімейства — HMT Ixtenda — відрізняється унікальною «конвертованою» конструкцією, що дозволяє легко перетворити машину з тривісної у двовісну і назад. Завдяки такій гнучкості Ixtenda дуже популярна у силах спецназу різних країн.
ЗАРУБІЖНІ ПОКУПЦІ
Високі експлуатаційні характеристики машин сімейства HMT зумовили помітний попит на них. Через специфіку застосування закупівлі зазвичай малі й становлять максимум кілька десятків машин. Першими їх зацікавили командування спецоперацій США — у 2004–2005 роках вони придбали 47 машин HMT 400 для спецпідрозділу «Дельта». У США ці транспортери отримали назву Marauder. У 2006 році 15 машин Ixtenda Mk1 придбала Данія. Вони надійшли на озброєння Єгерського корпусу — формування спеціального призначення данської армії.
Наступного року 31 таку саму машину придбала для свого спецназу Австралія (австралійський варіант отримав назву «Нарі»). У 2014 році ця ж країна замовила 89 машин «Ікстенда» Мк2. У 2014 і 2016 роках автомобілі «Ікстенда» Мк2 для спецпризначенців замовили Норвегія і Нова Зеландія (в обох випадках про кількість замовлених машин не повідомлялося).
Тактико‑технічні характеристики автомобіля «Шакал»
-
Бойова маса: 6,7 т
-
Екіпаж, осіб: 3
-
Габаритні розміри, мм:
-
довжина: 5390
-
ширина: 2000
-
висота: 1970 (без озброєння)
-
-
Максимальна швидкість: 130 км/год
-
Запас ходу: 800 км
1 
2 
3