Патрони до револьвера системи братів Наган мають примітну конструкцію – куля цілком була втоплена в гільзу. Навіщо потрібна така особливість і яку проблему вона вирішує – зараз розберемося.
Така незвичайна конструкція патрона покликана була боротися з одвічною проблемою всіх револьверів – прорив порохових газом між барабаном і стволом. Простіше кажучи, в абсолютної більшості револьверів між стволом і каморою барабана є зазор, через який частина газів йде даремно. Це призводить до того, що куля одного і того ж патрона, випущена з револьвера, володіє меншою енергією, ніж, наприклад, випущена з самозарядного пістолета.
У револьвері системи братів Наган була реалізована незвичайна система. Барабан не тільки обертався, а й міг переміщатися вперед і назад, щільніше притискаючись до ствола.
На фото нижче: барабан револьвера у звичайному положенні і при зведеному курку:
При притисненні барабана дульце гільзи входить у ствол. Під час пострілу стінки гільзи притискаються до каналу ствола, тим самим унеможливлюючи прорив порохових газів.
До слова кажучи, така система не тільки давала змогу використовувати весь потенціал патрона, а й створити до револьвера Нагана глушник. Глушник, що отримав назву “БраМіт”, був розроблений 1929 року братами Мітіними і став одним із перших серійних приладів безшумної стрільби у світі, та й досі залишається одним із небагатьох глушників, призначених для револьверів. На інших моделях, через прорив газів, використання глушника просто не має сенсу.
