На фотографіях американських танків часів Другої світової війни можна побачити, що багато з них обшиті справжнісінькими дошками. Найчастіше таке незвичайне бронювання зустрічалося під час Війни проти Японії, на тихоокеанському театрі бойових дій. Хоча і в Європі “дерев’яні” Шермани теж траплялися. Давайте ж дізнаємося для чого призначалося це вдосконалення.
Річ у тім, що крім гранат і пляшок із запальною сумішшю японська піхота доволі часто використовувала для боротьби з танками магнітні міни Type 99, прийняті на озброєння в 1939 році. Як і у більшості японських протитанкових мін, її конструкція була дуже простою і дешевою.
Корпус міни являв собою парусиновий мішок, у якому містилося вісім шашок суміші мелініту з тротилом. Зверху був детонатор уповільненої дії, розрахований на 7-10 секунд. Міна кріпиться на броню танка за допомогою чотирьох магнітів, розташованих на бічній стороні парусинового мішка. Перед кріпленням міни до танка, слід було висмикнути за шнурок запобіжну чеку, і вдарити головкою детонатора об твердий предмет.
При вазі магнітної міни 1,23 кг, у ній містилося 680 г вибухівки. Діаметр міни – 121 мм, висота – 40 мм. Магнітна міна мала тільки фугасний ефект і могла пробити броню товщиною 20 мм. Для підвищення бронепробивності можна було скріпити разом кілька мін. Дві міни, скріплені разом, могли проломити 38 мм броні, а три, вже 46 мм.
Малося на увазі, що японські солдати мають кріпити магнітні міни до днища танків, які проходять над їхніми окопами, або, підбігши до рухомого танка, встановлювати міни на борт або корму. При цьому запал слід було ініціювати заздалегідь. Зрозуміло, що за такого способу застосування ймовірність вціліти у того, хто її встановлював, була невеликою. Проте, міни Type 99 використовувалися до закінчення бойових дій.
У німців також була своя протитанкова магнітна міна “Hafthohlladung”, яку під час війни майже не використовували, саме через те, що виживаність солдатів, які застосовували подібні міни, була майже нульовою, а німці, на відміну від японців, цінували життя своїх солдатів.
Саме для захисту від таких ось магнітних мін і призначалася дерев’яна обшивка американських танків, адже, як відомо, до дощок магніти не прилипають.
