УАЗ-3907 “Ягуар” – це був оригінальний легкий багатоцільовий плаваючий авіатранспортабельний автомобіль-амфібія для Радянської Армії і Прикордонних військ. Його розробкою з 1977 року займався провідний конструктор В.В. Горбачов, а перший зразок було зібрано 1983 року.
Автомобіль оснащували суцільнометалевим водотоннажним кузовом із двома бічними дверцятами, що герметично закривалися, зі спеціальними важільними запорами (задрайками), що забезпечували необхідну щільність. У кузові з лобовим склом, аркою безпеки і тентом розміщувалися до 11 солдатів або вантаж масою 600 кг, а також легке озброєння або місця для носилок.
Уніфікована з серією 469, амфібію оснащували 77-сильним бензиновим двигуном і модернізованою роздавальною коробкою з відбором потужності на два гребних гвинта і барабанну лебідку з 50-метровим тросом. Водяні гвинти встановлювали нерухомо вельми оригінальним способом – під днищем машини безпосередньо за передніми колесами, які під час відхилення в різні боки слугували для керування машиною на плаву. Амфібія могла пересуватися по воді з максимальною швидкістю 9 км/год і при хвилях до двох балів. На шосе з повною масою 2050 кг вона досягала 110 км/год, на бездоріжжі долала 30-градусний підйом і бічний крен у 20°, могла буксирувати 750-кілограмовий причіп. У 1984-1985 роках на заводі зібрали ще два зразки з вузлами від УАЗ-3151 і новими деталями корпусу.
До 1989 року побудували 14 дослідних амфібій, які вдало пройшли випробування. Серед них був один примірник прикордонного автомобіля “Баклан” для північних регіонів із двома парами лиж на брезентовому даху та з кліткою для перевезення розшукового собаки. У 1991 році амфібію прийняли на озброєння, але незабаром після цього Радянський Союз припинив існування, і потім усі роботи в цьому напрямі було заморожено, а потім їх більше ніколи не поновлювали.
