Дослідження реактивних літаків вертикального зльоту і посадки (ЛВВП) у Франції розпочалися 1954 р., коли новою фірмою BTZ (технічне бюро Г. Зборовського) спільно з відомою двигунобудівною фірмою “Snecma” був розроблений і запропонований проєкт ЛВВП з кільцевим крилом, що отримав назву “Колеоптер” (кільцекрилий). Подібно до американського реактивного ЛВВП Х-13 ЛВВП “Колеоптер” теж мав мати вертикальне положення фюзеляжу під час зльоту і посадки, що видавалося природним для легкого бойового літака, причому кільцеве крило забезпечує достатню базу для розміщення на ній опор шасі.
Дослідження колеоптерів стали однією з головних тем другого з’їзду німецького авіаційного товариства в 1954 р. Стверджували, що застосування кільцевого крила дає змогу інтегрувати силову установку з крилом, яке можна використовувати як зовнішній контур прямоточного двигуна для надзвукових літаків, а для дозвукових – слугувати каналом для співвісних повітряних гвинтів. Наголошувалося, що пропоновані проєкти колеоптерів є розвитком дослідницьких і проєктних робіт, які проводилися під час другої світової війни в Німеччині, де було розроблено низку оригінальних проєктів ЛВВП, зокрема і з кільцевим крилом.
Для дослідження роботи систем управління ТРД у вертикальному положенні було побудовано і випробувано на прив’язі спершу безпілотний літаючий стенд із ТРД Snecma “Атар”, який отримав позначення і назву Snecma С 400 PI “Атар Волян” (літаючий Атар), а потім на прив’язі і у вільному польоті пілотований стенд С-400 Р2. Випробування стендів проводили протягом трьох років із 1955 до 1958 р.
Експериментальний літак вертикального зльоту і посадки С 450 “Колеоптер” з кільцевим крилом розроблявся фірмою “Snecma” за дослідницькою програмою спочатку на власні кошти фірми, а потім відповідно до контракту, укладеного з міністерством оборони ФРН. ЛВВП мав силову установку і системи, що пройшли випробування на літаючому стенді С-400 Р2 “Атар Волян”.
Спорудження експериментального ЛВВП С-450-01 було завершено наприкінці 1958 р., і він почав проходити наземні випробування на аеродромі фірми в Мельн Віларош, а потім польоти спершу на режимі висіння (перший вільний політ було здійснено 6 травня 1958 р.), а пізніше з переходом до горизонтального польоту. Льотчик-випробувач Август Морель. Під час одного з таких польотів 25 липня 1958 р. літак втратив керування на висоті 75 м, розбився і згорів, льотчик встиг катапультуватися на висоті 18-22 м, але внаслідок невдалого приземлення пошкодив хребет.
Під час розслідування аварії було встановлено, що аеродинаміка кільцевого крила і система струменевого управління, які є особливостями ЛВВП, не були її причиною, але, тим не менш, фірма “Snecma” не наважилася продовжувати програму розроблення цього вочевидь амбітного проєкту, хоча на той час фірма розробила низку оригінальних проєктів бойових реактивних ЛВВП із кільцевим крилом (штурмовика та надзвукового винищувача-перехоплювача), а також проєкт пасажирського ЛВВП із ТВД і співвісними повітряними гвинтами.
У проєкті дозвукового штурмовика “Бруш” передбачалося лежаче розташування льотчика в кабіні. Зліт і посадка обох літаків повинні проводитися при вертикальному положенні фюзеляжу з використанням ТРД, забезпеченого газовими рулями. У проєкті надзвукового винищувача-перехоплювача кільцеве крило є зовнішнім контуром прямоточного двигуна, що створює тягу при великих надзвукових швидкостях польоту (М = 2,5), коли ТРД стає неекономічним і відключається. Було розроблено також низку проєктів інших бойових літаків із дозвуковою швидкістю, в яких передбачалося використовувати як силову установку співвісні повітряні гвинти в кільцевому крилі, які ефективно працюють не тільки під час вертикального зльоту та посадки, а й у горизонтальному польоті. Співвісні повітряні гвинти пропонувалося використовувати також у проєкті багатоцільового ЛВВП “Ганнетон” із двома ТВД. Для зручності розміщення льотчика і пасажирів крісла передбачалося виконати поворотними.
Особливістю конструкції ЛВВП є вертикальне положення і розміщення фюзеляжу під час зльоту і посадки в кільцевому крилі, літак оснащений одним ТРД і чотирьох-опорним шасі, конструкція планера виготовлена фірмою “Норд”.
Фюзеляж суцільнометалевий невеликого подовження, має круглий перетин у зоні сполучення з крилом. У носовій частині розміщена одномісна кабіна льотчика. У кабіні встановлено катапультне крісло Sud SE. 120B, яке може відхилятися на 45 градусів при зміні положення фюзеляжу. Крісло забезпечує катапультування на режимі висіння біля землі.
Крило кільцеве, виготовлене з легких сплавів, має каркасну конструкцію, що підкріплює зовнішню і внутрішню обшивки, зовнішній діаметр крила 3,2 м, внутрішній – 2,84 м, хорда крила 3 м, відносна товщина профілю крила 12%. Крило не має механізації.
Оперення складається з чотирьох хрестоподібно розташованих у хвостовій частині крила трикутних поверхонь, забезпечених аеродинамічними кермами, які забезпечують управління в горизонтальному польоті. Усередині кільцевого крила зовнішні поверхні керування сполучаються з чотирма профільованими стрілоподібними поверхнями, з’єднаними з фюзеляжем.
Шасі чотирьохопорне, що не прибирається, встановлене на крилі в кореневих частинах поверхонь оперення. Стійки з масляно-повітряними амортизаторами мають великий хід і забезпечені колесами, що самоорієнтуються, із суцільними гумовими шинами.
Силова установка складається з одного ТРД Snecma “Atar” 10IE зі статичною тягою 3700 кгс, встановленого у фюзеляжі. Повітрозабірники бічні, нерегульовані, сопло забезпечене газовими рулями. Стиснене повітря, що відбирається від компресора ТРД, каналами в профільованих поверхнях усередині крила спрямовується в сопла струменевої системи управління.
Система управління складається з аеродинамічних рулів для управління в горизонтальному польоті та газових і струменевих рулів для управління на вертикальних режимах польоту. Система управління пройшла випробування на літаючому стенді “Атар Волян”.
Експлуатація ЛВВП мала забезпечуватися за допомогою спеціального візка з рампою, що нахиляється. Для транспортування ЛВВП встановлювали на візку в горизонтальному положенні на опорах, для зльоту рампу встановлювали у вертикальному положенні.
Основні характеристики Snecma Coleoptere C-450
Розмах крила, м: 4,51;
Довжина, м: 8,02;
Діаметр, м: 3,20;
Маса, кг: нормальна злітна 3000
Двигун: ТРД Snecma Atar 101Е
Тяга, кгс: 1 х 3700;
Максимальна швидкість, км/год: 800;
Практична стеля, км: 3;
Екіпаж, чол: 1
