Протитанковий гранатомет Armbrust є одноразовою зброєю, яка складається зі склопластикового ствола – пускової труби, на яку встановлено ударно-спусковий механізм, складні рукоятку і плечовий упор, а також приціл. Гранатомет поставляється спорядженим і повністю готовим до використання. У передній частині ствола розташована протитанкова граната з каліберною кумулятивною бойовою частиною. У центральній частині ствола між двома рухомими пижами розташовано вишибний заряд, а в задній – протимасу з безлічі м’яких полімерних волокон.
Під час пострілу вишибний заряд штовхає пижі назовні, назад і вперед відповідно, водночас задній пиж виштовхує зі ствола протимасу, а передній – гранату. У крайніх положеннях пижі заклинюються в стволі, практично повністю виключаючи в такий спосіб спалах і шум пострілу.
Небезпечна зона позаду гранатомета мінімальна і становить близько одного метра, можлива безпечна для стрільця стрільба із закритих приміщень.
Гранатомет Armbrust створювався на експорт з розрахунку на іноземного замовника, насамперед – США, оскільки ЗС ФРН прийняли на озброєння Panzerfaust 3 і не мали потреби в нових протитанкових засобах, а потреби Збройних сил США в ПТЗ перевищували потреби всіх армій блоку НАТО разом узятих, відповідно до чого замовлення зі США були для MBB значно пріоритетнішими з погляду їхньої прибутковості, ніж національне замовлення для Бундесверу.
У середині 1970-х рр. у США було ініційовано програму заміни M72 LAW новими ефективнішими протитанковими засобами (ILAW), на оголошений конкурс подали свої заявки американські та зарубіжні виробники протитанкового озброєння. Серед них був і MBB з Armbrust, який звернувся в ініціативному порядку, випробування якого проводили Армія і КМП США.
Армія США розглядала запропонований гранатомет не тільки як ПТС, а й як засіб для вуличного бою. Питання постановки Armbrust на озброєння в США “продавлювали” зацікавлені особи військово-промислового лобі з Комітету зі збройних сил Конгресу США, що наказували армії в директивному порядку щороку проводити випробування та підштовхували до складання позитивних відгуків за підсумками випробувань, в той час як армійське командування та чиновники з Пентагону всіляко цьому чинили опір.
У формальних звітах, які надсилали у відповідь на настійні запити конгресменів, американський генералітет визнав Armbrust таким, що не задовольняє вимогам тактико-технічного завдання, зважаючи на його відносно велику вагу і посередню пробивну здатність, яка не перевищує можливості вже наявного на озброєнні LAW.
У підсумку пересилила позиція національно-орієнтованої частини ВПК США, і рішення ухвалили на користь американського виробника – корпорації General Dynamics з РПГ Viper (який, зі свого боку, Конгрес заблокував, а в підсумку не дійшов до запуску в серію).
Наразі виробництво цих гранатометів у Німеччині завершене, проте їх виробляють за ліцензією в Бельгії та Сінгапурі.
ТТХ:
Калібр, мм 67
Тип динамореактивний з відсіченням порохових газів
Довжина, мм 850
Вага, кг 6,3
Ефективна дальність стрільби, м 300
Максимальна дальність стрільби, м 1500
Бронепробивність, мм до 300
