Так, саме таким дивним чином виглядав побудований на Волгоградському тракторному заводі під керівництво І.В. Гавалова ходовий макет «об’єкт 8М-904», покликаний відповісти на запитання: чи можна зробити не експериментальну машину, а повноцінний танк на повітряній подушці. Для цього, звісно, ПТ-76 довелося ґрунтовно випатрати, башту зняли зовсім, а місце в корпусі, раніше зайняте баштою, зайняла труба повітропроводу, якою під танк, у повітряну подушку, накачували повітря.
Власне, строго кажучи, об’єкт 8М-904 не був машиною на повітряній подушці в повному розумінні слова – двигун компресора наддуву всього в 200к.с. не міг забезпечити відрив машини в 13.5 тонн від землі, тому рух здійснювався звичайним гусеничним способом, просто з меншим тиском на грунт.
Вийшла така собі машина з повітряним розвантаженням. Спільні випробування з нормальним ПТ-76 показали, що прохідність зросла помітно, але недостатньо – площі подушки під днищем було мало при використанні двигуна наддуву розумної потужності, і об’єкт 8М-904 був модернізований. Двигун наддуву прибрали в корпус, вкоротили повітропроводи (зменшивши втрати тиску в них), а головне — радикально збільшили площу подушки, досягнувши, нарешті, бажаної прохідності.
Одночасно усвідомивши, що з двигунами наддуву розумної потужності і з подушкою в габаритах шасі ловити з машинами класичної схеми і ваги нічого… Потрібні потужні системи наддуву, або радикальне зниження ваги (а значить – і захищеності) бойової машини на повітряній подушці.
