Для виявлення і нейтралізації призвідників заворушень як на території Палестинської автономії, так і в прикордонних містах Ізраїлю, ізраїльські спецслужби задіють містаравім (псевдоарабів) – бійців, що маскуються під арабів і беруть безпосередню участь у виявленні та затриманні найактивніших екстремістів. Між собою араби називають їх «dhiaab daria» (перевертні) або «alrrakun» (єноти)
Перші групи бійців-містаравім були створені ще в 1948 році, на зорі відродження Держави Ізраїль, потім у 1970 році в ізраїльській армії було сформовано два офіційні підрозділи таких бійців — «Римон» («Гранат») та «Шакед» («Міндаль»). для боротьби з терористами у секторі Газа. Потім у 1987 році з’явився спецпідрозділ «Дувдеван» ( דובדבן — вишня, черешня) і в 1988 —89 підрозділ «Шімшон», що діють в Юдеї та Самарії.
На початку 1990-х років було вирішено створити підрозділи містаравім при ізраїльській прикордонній поліції (МАГАВ), які формально є воєнізованою поліцією-жандармерією. Спочатку таких підрозділів, які отримали назву ЯМАС (абревіатура івритських слів «йахіда містаравім» – «взвод уявних арабів»), було два: один для роботи в Газі, інший – в Іудеї та Самарії. У 1995 році до них додався підрозділ в Єрусалимі.
Бійці містаравім досконало володіють арабською, знають місцеві звичаї і навчені мистецтву камуфляжу, що робить їх нерозрізненними з арабами.
Оскільки служба в підрозділі передбачає постійне перебування серед ворожо налаштованого населення і всілякі сутички неминучі, то дуже багато часу під час підготовки і в процесі служби приділяється відпрацюванню прийомів рукопашного бою. Причому тренувальні поєдинки проводяться, як правило, з мінімально необхідним озброєнням і спецзасобами.
Ізраїльські фахівці вважають, що майстерне володіння прийомами рукопашного бою допомагає уникнути зайвого використання стрілецької зброї під час дій у натовпі серед мирного населення.
Про містаравім вкрай мало інформації. Де розташована їхня база, чисельність – усе це тримається в найсуворішому секреті.
Але кожен, хто вчинив злочин проти держави Ізраїль, незалежно від віку, національності, статі та соціального статусу, вже ніколи і ніде не почуватиметься в безпеці, навіть в оточенні озброєних до зубів охоронців.
Злочинець знає — містарим десь поряд. І те, що за ним прийдуть це лише питання часу. Рано чи пізно, в самий несподіваний момент, його схоплять, можливо, що це будуть його «особисті охоронці», які насправді є містеровим і йому доведеться відповісти за все, що він зробив.
Досить багато екстремістів, бачачи сумну долю своїх побратимів, здаються ізраїльській владі, розуміючи, що поки вони не скоїли непоправне, у них ще є шанс, і відсидівши кілька років у в’язниці, вони зможуть повернутися до своїх родин, живими!
