Єдиним вдалим розвитком конструкції відомого швейцарського всюдихода «Мейлі Флекстрак» (Meili Flextrac) з шарнірно-зчленованою рамою і його американської копії компанії «Кларк» (Clark) стала багатоцільова плаваюча машина «Гама Гоут» (6Х6), на якій використовували передній і задній мости з ведучими піввісями та передніми керованими колесами, а в приводі середнього моста додався роз’ємний подвійний карданний шарнір, що надав обом секціям два ступені свободи.
У 1962 р. її розробив інженер французького походження Роже Га-Мон (Roger Gamaunt), який працював в авіаційній компанії Chance-Vought з Далласа, причому його прізвище послужило основою першої частини марки автомобіля Прототип «Гама Гоут» оснащувався 80-сильним бензиновим двигуном «Шевроле Корвейр» (Chevrolet Corvair) повітряного охолодження, встановленим за відкритою кабіною, механічною 4-ступінчастою коробкою передач, 2-ступінчастою роздавальною, незалежною підвіскою, алюмінієвим кузовом і важив лише 1430 кг.
У 1964-65 рр. фірма, що змінила назву на «Лінг-Темко-Во Аероспейс» (Ling-Temco-Vought Aerospace Corporation, LTV), побудувала 12 дослідних зразків 1,25-тонного армійського автомобіля «Гама Гоут ХМ561». Він отримав 3-циліндровий двотактний двигун «Детройт Дизель» (Detroit Diesel) потужністю 103 к.с., широкопрофільні шини розміром 11.00×18, характерне V-подібне відкидне лобове скло і передню лебідку. Його маса становила 2662 кг, максимальна швидкість на суші – 88 км/год, на воді за рахунок обертання коліс – 3,2 км/год. У червні 1966 р. військове відомство США оголосило конкурс на серійне виробництво машин «Гама Гоут», який виграла компанія «Консолідейтед Дизель Електрик» (Consolidated Diesel Electric Company, CONDEC).
У червні 1968 р. вона почала випуск оновленої моделі М561. До 1973 р. було зібрано 9 тис. машин «Гама Гоут»
