Цзюцзебянь (дев’ятиланковий ланцюг) – є дуже ефективною за своїми бойовими можливостями зброєю, являючи собою різновид гнучкої зброї
Особливості гнучкої зброї
Гнучка зброя набагато небезпечніша, ніж жорстка. Довжина її може регулюватися за бажанням власника, вона легко огинає щит і жорсткий блок, може захлеснути й обплутати людину та її зброю, а сила удару її кінця зазвичай істотно вища, ніж у жорсткої зброї подібної довжини.
З іншого боку, гнучка зброя має низку особливостей, що істотно ускладнюють роботу з нею. Нею не можна робити стусан – їй доступні лише удари після розкручування; вона продовжує свій рух, коли рука її вже закінчила, і не зупиняється з волі господаря в будь-якій точці та в будь-який момент; під час обертання вона рухається набагато швидше, ніж жорстка зброя, але в разі потреби змінити траєкторію руху робить це повільніше, ніж жорстка; вона більш слухняна до інерції руху, і її легше збити. За китайською приказкою, щоб досягти майстерності в оволодінні гнучкою зброєю, треба тренуватися стільки років, скільки на ній зчленованих елементів.
Цзюцзебянь – дев’ятиланковий ланцюг – найпоширеніший вид гнучкої зброї. І хоча дев’ять ланок зустрічається найчастіше, можна побачити багатоланкові ланцюги на рукояті з 3 і 36 ланками, найчастіше 7-13.
Такий гнучкий китайський залізний батіг, що позначається ієрогліфом бянь, складається з рукояті, ланок з металу, що з’єднуються безпосередньо або кільцями. Закінчується він зазвичай наконечником від списа. Часто до рукоятки і наконечника прив’язують хустки, які відіграють як відволікаючу роль, так і слугують певним гальмом, що уповільнює обертання кінців для кращого контролю над ними. Такий ланцюг у складеному вигляді легко ховається в кишені, поміщається в руці і являє собою грізну зброю миттєвого застосування. Тому бянь по праву вважається прихованою зброєю.
У класичному варіанті, дев’ятиланковий ланцюг мав довжину 160-165 см, але його сучасний спортивний варіант дещо коротший.
Техніка роботи з дев’ятиланковим ланцюгом побудована на різноманітних колах, вісімках, проворотах. Обертання, розмахування, змітання, зачепи є основними технічними діями, причому розмахувати потрібно, наче колесо крутити, бити, наче стольною дубиною. Також до технічного арсеналу входять проникаючі, бічні, січні, зачіпляючі та зв’язуючі удари. Під час виконання комплексу, техніка дев’ятиланкового ланцюга заворожує. Ланцюг то прокручується навколо шиї бійця, то обертається навколо його ноги або ліктя, щоб потім змінити траєкторію обертання.
Трохи історії
Ланцюг, як вид гнучкої зброї, протягом століть посідає гідне місце серед інших видів зброї. Найдавніший список вісімнадцяти класичних видів китайської зброї, наведений у романі Ши Найаня «Річкові заводі» (XIV ст.), містить у собі і ланцюг, що ще раз доводить повагу до цього виду зброї, який не раз показав свої переваги на полях битв.
За правління династії Мін (1368 – 1644 рр.) були відомі два основні списки, іменовані «Великі вісімнадцять» і «Малі вісімнадцять». І в обох списках можна знайти, ланцюг (або хлист, в іншому перекладі).
У наступну епоху правління династії Цин (1644-1911 рр.) був відомий список під назвою «Дев’ять довгих і дев’ять коротких». І ланцюг цього разу перебував класифікації у відділі короткої зброї.
У сучасному списку, затвердженому 1962 р. Держкомспортом КНР – ланцюг, як і багато століть тому, залишається незмінною частиною 18 класичних видів китайської зброї.
