4 листопада 1862 року, в розпал американської громадянської війни, Річард Джордан Гатлінг отримав патент на винайдену ним шестиствольну скорострільну малокаліберну гармату, яка згодом стала справжнім символом епохи стімпанку в збройовій справі.
Мітральєза Гатлінга виявилася найбільш вдалою з багатьох типів кулеметів із зовнішнім приводом, винайдених у XIX столітті. Тому вона набула найбільшого поширення, а запропонований Гатлінгом спосіб автоматичного перезарядження шляхом обертання блоку стволів застосовується й досі.
Однак, напевно, не всі знають, що перший «Гатлінг», запатентований 1862 року, доволі сильно відрізнявся від пізніших моделей цієї зброї. Відрізнявся він, перш за все, тим, що був зроблений не під унітарні боєприпаси. Подібно до ейджерівського «млина диявола» картечниця Гатлінга від самого початку використовувала під час стрільби товстостінні сталеві картриджі, фактично – змінні патронники, в які вставляли паперові набої від капсульних рушниць, а ззаду на втулки надягали капсулі.
Система була простою і цілком працездатною, але незручною, оскільки кожен картридж калібром у півдюйма важив майже півкіло, а споряджати їх доводилося вручну, попередньо очистивши від нагару, що займало багато часу.
Уже наступного року Гатлінг удосконалив механізм, переробивши його під унітарні патрони з латунними гільзами. І саме цей зразок був у 1865 році прийнятий на озброєння в США, а потім і в багатьох інших країнах.
