У свідомості багатьох людей автомат Калашникова закріпився як «проста, винятково надійна та ефективна» зброя. Варто сказати, що, за великим рахунком, популярність автоматів серії АК зумовлена не стільки його бойовими якостями, скільки тим, що Радянський Союз, підтримуючи різні тоталітарні, а інколи й відверто терористичні режими, постачав їм зброю фактично безоплатно, в борг або за символічну ціну (інколи навіть за бартером, за фініки або в’ялені банани).
Тому зовсім не дивно, що “безкоштовні” автомати Калашникова розбирали з більшою охотою, ніж аналогічну Західну зброю, за яку, в більшості випадків, потрібно було платити “дзвінкою монетою”. Саме завдяки цьому СРСР буквально завалив своєю зброєю, і автоматами Калашникова в тому числі, весь Світ. Однак, за всієї своєї “мегапопулярності”, автомат Калашникова все ж таки ніколи не був найкращим у світі, так, він досить надійний і дешевий, але далеко не видатний.
Сьогодні ми поговоримо про те, які недоліки цього автомата викликали найбільшу кількість нарікань радянських солдатів, які воювали в Афганістані. Одразу варто обмовитися, що, можливо, комусь ці претензії можуть здатися доволі суб’єктивними або навіть суперечливими, але, як то кажуть – з пісні слів не викинеш.
Найбільше радянських солдатів, які пройшли Афганістан, бентежило в автоматі Калашникова три речі: магазин, скоба спускового гачка і прицільні пристрої. У магазині радянських солдатів найбільше бентежив його колір. Пов’язано це було з тим, що магазини АК-74 робили з технічного пластику – бакеліту, колір якого від початку був помаранчевий. Солдати були переконані, що яскраві магазини демаскують стрільця під час бойових дій. Крім того, опинившись на сонці, бакелітові магазини дуже сильно “смажили” набої, внаслідок чого останні періодично ставали непридатними (доволі суперечливе твердження, але знову ж таки, така думка все ж таки була прим. редакції).
Скоба, що прикриває спусковий гачок, так само не подобалася солдатам. Щоправда, варто зазначити, що ця претензія від солдатів різних армій надходить на адресу майже всіх штурмових гвинтівок і автоматів, коли йдеться про експлуатацію останніх у зимовий умовах. Все тому, що не надто велика скоба не дає змоги комфортно просовувати палець у рукавичці.
Нарешті, радянські солдати в Афганістані постійно скаржилися на те, що на штатних АК-74 була відсутня можливість встановлення оптичних або нічних прицілів. Звісно, були модифікації АКМН2 (АКМСН2), АК74Н2 (АКС74Н2), які мали кріплення під оптику, але вони були на озброєнні виключно спецпризначенців.
Серед недоліків відзначали також низьку точність автомата Калашникова, недостатню бронепробивність (мається на увазі автомати під набій 5,45Х39, прим. редакції) і схильність кулі до рикошету навіть під час зустрічі з найнезначнішими перешкодами. Описувалися випадки, коли кулі АК-74 рикошетували навіть від віконного скла! Що, можна сказати, відродило популярність старих АКМ у калібрі 7,62 мм.
