1988 року в Ізраїлі на заводі в місті Тель-а-Шомер розпочалося серійне виробництво важкого бронетранспортера «Ахзаріт» Mk1 (אכזרית – жорстокий), створеного на базі захоплених в арабських країн радянських танків Т-54 і Т-55. Роботи над створенням важкого бронетранспортера велися в єврейській державі досить давно. Характер бойових дій у цьому регіоні передбачає високу насиченість поля бою засобами ураження калібру 12,7 і 14,5-мм, а також різними РПГ, які досить часто застосовують арабські бойовики в умовах міських боїв. За задумом ізраїльських конструкторів «Ахзаріт» призначений для спільного використання в бойових умовах з танками «Меркава», а також для здійснення спецоперацій. Загалом у бронетранспортери було переобладнано від 400 до 500 захоплених арабських танків.
Передумови для створення важкого, добре броньованого бронетранспортера з’явилися після ліванської війни 1982 року, коли втрати серед особового складу механізованих частин, в основному оснащених американськими бронетранспортерами М113, виявилися дуже істотними. Аналіз бойового досвіду привів до досить несподіваних висновків – бронетранспортер повинен мати захист, що перевищує захист танка. В Армії оборони Ізраїлю дуже чутливо ставляться до людських втрат, тому наявний БТР М113 повністю перестав влаштовувати військових.
Ізраїльські військові хотіли отримати на озброєння одночасно і штурмову машину, і піхотний транспортер. Спочатку вони опрацьовували варіант створення такої машини в корпусі танка «Меркава», але знайшлося набагато простіше рішення. З 1967 року араби «поставили» Ізраїлю сотні танків Т-54/55. Більшість із них після проведення ремонтних робіт і модернізації було поставлено на озброєння армії під позначеннями «Тиран-4» і «Тиран-5». Саме їхні корпуси було в підсумку вирішено пустити на виробництво важких гусеничних бронетранспортерів, так на світ з’явилася машина «Ахзарит».
Компонування важкого бронетранспортера передбачає розташування відділення управління в передній частині машини. У носовій частині корпусу розташовується 3 людини: водій перебуває зліва, навідник по центру, командир машини праворуч. Сидіння всіх трьох можуть підніматися для кращого огляду на марші. Для спостереження за дорогою у механіка-водія є 4 перископічних прилади спостереження. У середній частині корпусу бронетранспортера «Ахзарит» розташоване десантне відділення місткістю на 7 осіб. По троє десантників сидять уздовж бортів. З лівого борту на лаві, з правого на відкидних сидіннях, ще одне місце розташоване біля кормової перегородки відділення. У даху десантного відсіку є 6 призмових блоків (4 праворуч і 2 ліворуч). У кормі БТР розташоване моторно-трансмісійне відділення.
Трансмісія і двигун були замінені новим силовим блоком, створеним компанією NIMDA, який складається з 8-циліндрового двотактного дизельного двигуна водяного охолодження «Detroit Diesel» 8V-71TTA, що розвиває потужність 650 к. с. фірми «Дженерал моторс» і гідромеханічної трансмісії XTG-411-4 фірми «Аллісон». Двигун у корпусі БТР встановлено поперек. Жалюзі радіатора двигуна виходять назад, вихлопний патрубок на лівий борт.
До характерної особливості БТР «Ахзарит» можна віднести вхідний (вихідний) люк для десанту, який розміщений у кормі корпусу з правого борту. Цей люк являє собою вузьку апарель, що відкидається, і кришку, що піднімається вгору над корпусом машини, зі стінками конусного типу, люк має гідропривід. Завдяки компактності встановленого на машині двигуна вихід з піхотного відділення вдалося розмістити в кормі корпусу, що характерно для багатьох моделей БМП різних країн. Крім цього кормове розташування МТО дало змогу збалансувати встановлення посиленого бронезахисту в передній частині машини.
За рахунок застосування потужної броні рознесеного типу (власна розробка) бойова маса бронемашини становить майже 44 тонни, в той час як у танка Т-54/55 ця маса з баштою сягає 36 тонн. Порівняно з радянським танком загальна ширина машини була збільшена на 370 мм і становить 3640 мм. Завдяки цьому вдалося забезпечити більший рівень бронезахисту, а живучість машини було підвищено завдяки низькому силуету (висота по даху корпусу близько 2000 мм). Навколо бойового відділення розміщене більш важке бронювання, а низка бронелистів, що встановлені ззаду корпусу і по бортах, мають перфоровану форму. Ходова частина бронетранспортера «Ахзарит» прикрита додатковими протикумулятивними екранами. Усі місця членів екіпажу і десанту обладнані люками в даху корпусу.
У процесі виробництва та експлуатації було освоєно нову модифікацію бронетранспортера, що отримала назву «Ахзарит» Mk2. Ця версія відрізняється від базової новим силовим блоком, що складається з гідромеханічної трансмісії «Аллісон» XTG-411-5 і потужнішого двигуна «Detroit Diesel» 8V-92TA (850 к.с.). Ці зміни дали змогу збільшити прийомистість і питому потужність бронетранспортера.
Озброєння бронетранспортера «Ахзарит»
Озброєння машини розраховане на ураження живої сили противника, а не легкоброньованих цілей, як на більшості сучасних БМП. Згідно з розробленою тактичною концепцією, БТР «Ахзаріт» повинні використовуватися разом з танками, на які повністю покладається завдання по боротьбі з бронетехнікою противника. Роль важкого бронетранспортера «Ахзарит» зводиться до перевезення піхоти через прострілювані противником зони без втрат. Основою комплексу озброєння машини є модуль OWS. Маса модуля становить 160 кг, водночас практично вся його конструкція перебуває поза заброньованим об’ємом корпусу. Штатно на цей модуль встановлюється 7,62-мм кулемет FN М240. Стрільба з нього можлива як дистанційно при закритому люку стрільця, так і в ручному режимі. Під час дистанційного керування кулеметом стрілець використовує для наведення оптичний приціл без збільшення (кут поля зору 25 градусів).
Крім основного 1-кратного прицілу, є приціл із 8-кратним збільшенням, що має шкалу дальності. Обидва приціли мають нічні канали бачення.
На перших матеріалах щодо цього БТР, публічно опублікованих компанією NIMDA, було показано машини «Ахзарит», що мають по 3 модулі OWS кожна. Однак у реальних умовах на озброєнні Армії оборони Ізраїлю перебувають машини, на яких змонтовано лише по 1 модулю OWS. При цьому на звичайних штирьових турелях можна встановити ще по три 7.62-мм кулемети М240. Додатково «Ахзарит» озброюється як мінімум одним невеликим мінометом калібру 60 мм. До його боєкомплекту входять осколкові, освітлювальні та димові боєприпаси.
У передній частині корпусу БТР у маленьких нішах по обидва боки корпусу розташовані блоки димових гранатометів CL-3030 (по 6 штук у кожному) виробництва фірми IMI (Israel Military Industries). Такі ж установки застосовуються на ізраїльських ОБТ. Гранатомети можуть використовувати кілька видів димових гранат національного виробництва. Крім цього передбачена можливість створення димової завіси за допомогою впорскування палива у вихлопну трубу.
На противагу своїм сучасним іноземним аналогам, на цій машині відсутня башта з гарматою або важким кулеметом. Причиною цього є пріоритет, який у конструкції БТР «Ахзаріт» було віддано безпеці транспортування піхотного десанту в ту точку, в яку буде потрібно, для виконання десантом тих завдань, які він зможе успішно вирішити, висадившись із машини. Своєю чергою комплектування машини гарматою або іншим важким озброєнням втягувало б її у вирішення бойових завдань, що піддають екіпаж і десант додатковому ризику.
Захищеність бронетранспортера «Ахзарит»
За висновками зарубіжних експертів, важкий гусеничний БТР «Ахзаріт» – це відмінно захищений засіб транспортування піхотного десанту на поле бою, забезпечуючи йому при цьому потаємне висаджування з машини. Цей бронетранспортер має високий рівень броньового захисту корпусу і низький силует, що в сукупності забезпечує десанту та екіпажу високу виживаність на полі бою, захищаючи людей від сучасних засобів ураження, а також надаючи солдатам можливість діяти на зараженій місцевості.
Наразі «Ахзарит» є найбільш захищеною серійною бойовою машиною (не рахуючи його ізраїльського побратима «Намера»), призначеною для транспортування піхоти. Його броня забезпечує захист як від кумулятивних, так і від підкаліберних боєприпасів, зокрема і від пострілів РПГ. Маса в 44 тонни для піхотного бронетранспортера є безпрецедентною (для прикладу БТР-80 важить 13,6 тонни). Фактично, крім базової броні, 14 тонн з маси важкого бронетранспортера припадає тільки на додаткову броню. Одна ця цифра вже добре характеризує рівень захищеності машини.
Найкраще БТР захищений від обстрілу у фронтальній проекції, де використовується бронювання схоже на композитну броню танка «Меркава-3».
У конструкції БТР «Ахзарит» реалізовано принцип захисту більш важливих агрегатів і вузлів менш важливими. З боків бойового відділення бронетранспортера розташовані паливні баки, які виконують роль додаткового захисту десанту. Кормові частини бортів прикриті спеціальними перфорованими бронелистами. У лівій задній частині машини знаходиться масивний силовий блок. Машина має комплекс індивідуального захисту від зброї масового ураження та автоматичну систему пожежогасіння.
Експлуатація
На озброєнні мотострілецького батальйону ізраїльської армії перебуває 36 важких бронетранспортерів «Ахзарит», плюс одна додаткова командно-штабна машина. На командирському бронетранспортері відсутній модуль OWS, зате змонтовано додаткове радіообладнання. Також до складу батальйону додатково включають 4 гусеничні бронетранспортери МПЗ, що перебувають у ремонтному взводі. Першою ці бронетранспортери на озброєння отримала елітна бригада «Голані».
Якщо судити з навчань, що проводяться в Ізраїлі, то бронетранспортери застосовуються головним чином групами по 3 машини. Десант залишає їх на ходу. Висування до об’єкта здійснюється з використанням складок місцевості, при цьому дві машини йдуть строєм фронту, третя перебуває на деякому віддаленні позаду. Після висадки десанту БТР «Ахзарит» продовжують рух вперед, але з дуже маленькою швидкістю. Незважаючи на відносно вузький лаз, десант залишає машину досить швидко. Наживо висадка десанту з бронетранспортера нагадує висадку десанту з літака. Недоліком машини можна вважати той факт, що одна зі стулок десантного люка відкидається вгору, що дає змогу супротивнику точно визначити момент покидання піхотою машини.
Усі фотографії дано в дзеркальному відображенні
