Творець цілої серії експериментальних зразків зброї – Йон Міхайта (Ion Mihaita), який працював у компанії ITM Tool and Die у США, штат Огайо, сконструював щонайменше шість зразків упродовж 1980-х і 90-х років. Моделі носили нехитрі назви ITM-1, ITM-2, ITM-2, 3 і так далі. Прототипи являли собою спарені системи у вертикальному компонуванні з двома стволами і двома магазинами боєживлення. Вести стрільбу можна як одночасно з двох стволів, так і з кожного окремо.
Пістолети-кулемети ITM пронумеровані в порядку появи і найменування моделей.
Крім перемикача режиму вогню, використовується другий перемикач для вибору ствола або використання двох стволів одночасно. Зброю позиціонували як пістолет-кулемет для правоохоронних органів. У перших трьох моделях ITM були випробувані різні варіанти комбінування магазинів різних типів і навіть калібрів в одній зброї. Принцип роботи автоматики – хід вільного затвора. Найвідоміша модель ITM-4 використовує патрони 9х19 мм у двох магазинах, розрахованих на 30 або 40 набоїв. Теоретична скорострільність вказана як 850 пострілів за хвилину, однак береться до уваги стрільба тільки з одного ствола, а не з двох одночасно. Передбачено складаний плечовий упор. З магазину боєживлення, розташованого в пістолетній рукояті, патрони надходять у патронник верхнього ствола, відповідно, другий магазин використовується для боєживлення нижнього.
Стволи мають різну довжину, передбачалося, що ця особливість буде використовуватися під час стрільби на ближні або дальні дистанції. Йон Михайта конструював також і одноствольні, традиційні пістолети-кулемети.
Пістолет-кулемет у результаті не зацікавив потенційних покупців, відлякавши їх зайвою складністю конструкції, тоді як на міжнародному ринку зброї існує достатня кількість більш надійних і традиційних зразків.
