Відсутність реального бойового досвіду в останніх світових війнах призвела до того, що політ фантазії шведських конструкторів часом приймав зовсім несподіваний напрямок і траєкторію. Так, десь у 70-х вони вирішили, що з вельми всюдихідного дволанкового транспортера BV.206, за певних зусиль, може вирости не менш всюдихідний танк, із роздільним силовим і бойовим модулями. І робота закипіла.
BV.206 распотрошили і обвісили так, як згодом мав виглядати танк (не зовсім зрозуміла, однак, роль величезного «хвоста», що він імітував?) – і вигнали на полігон під назвою UDES 5XX (XX – номер експерименту в серії). Де він абсолютно блискуче підтвердив усі припущення авторів ідеї. Танк упевнено перебирався через будь-які канави і гірки, а на залізничну платформу (без насипу, звісно) з рівня землі міг залізти без додаткових пристосувань.
Спочатку наведення зброї планувалося корпусом машини, як у Strv.103, дуже шведам сподобалося, як той точно і купно стріляв, але згодом – з огляду на невміння дволанкової машини повертати на місці, – від ідеї довелося відмовитися, і встановити на створеному за цією концепцією танку нормальну повноповоротну гармату з вертикальним наведенням.
Фотографії дано в дзеркальному відображенні
