Кожне нове покоління намагається перевершити покоління попередні в тому, що називається начинкою для пекельних машинок та іншої зброї, інакше кажучи – у пошуках потужної вибухової речовини. Здавалося б, епоха вибухівки у вигляді пороху потроху відходить в історію, проте пошуки нових вибухових речовин не припиняються. Що менша маса вибухової речовини, і що більша її вражаюча сила, то кращою вона видається військовим фахівцям. Активізувати пошуки такої вибухової речовини диктує робототехніка, а також використання невеликих ракет і бомб великої вражаючої сили на БПЛА.
Природно, що ідеальну з військового погляду речовину навряд чи взагалі колись виявлять, але ось нещодавні розробки свідчать про те, що щось близьке до такого поняття отримати все ж можна. Під близькістю до ідеальності тут розуміється стабільне зберігання, висока вражаюча сила, невеликий обсяг і легке транспортування. Не потрібно забувати, що ціна такої вибухової речовини теж має бути прийнятною, інакше створення на її основі зброї може просто спустошити військовий бюджет тієї чи іншої країни.
Розробки вже тривалий час точаться навколо використання хімічних формул таких речовин, як тринітротолуол, пентрит, гексоген і низка інших. Однак повною мірою новинок «вибухова» наука запропонувати може вкрай рідко.
Саме тому появу такої речовини як гексантирогексаазаізовюрцитан (назва – язик зламаєш) можна вважати справжнім проривом у своїй галузі. Щоб не ламати язика вчені вирішили дати цій речовині більш легкотравну назву – CL-20.
Цю речовину вперше було отримано ще близько 26 років тому – в далекому вже 1986 році в американському штаті Каліфорнія. Її особливість полягає в тому, що щільність енергії в цій речовині поки що максимальна порівняно з іншими речовинами. Висока енергетична щільність CL-20 і мала конкуренція при його виробництві призводять до того, що вартість такої вибухівки сьогодні просто астрономічна. Один кілограм CL-20 коштує близько 1300 доларів. Природно, що така ціна не дає змоги використовувати вибуховий агент у промислових масштабах. Однак уже незабаром, вважають експерти, ціна цієї вибухівки може істотно впасти, оскільки є варіанти щодо альтернативного синтезу гексантирогексаазаізовюрцитана.
Якщо порівнювати гексантирогексаазаізовюрцитан із найефективнішою на сьогоднішній день вибуховою речовиною, що застосовується у військових цілях (октогеном), то вартість останнього становить близько ста доларів за кг. Однак саме гексантирогексаазаізовюрцитан проявляє більшу ефективність. Швидкість детонації CL-20 становить 9660 м/с, що на 560 м/с більше, ніж у октогену. Щільність CL-20 також вища, ніж у того ж октогену, а отже, і з перспективами у гексантирогексаазаізовюрцитана теж має бути все гаразд.
Одним із можливих напрямків у застосуванні CL-20 сьогодні вважають безпілотники. Однак тут є проблема, бо CL-20 дуже чутливий до механічних впливів. Навіть звичайна тряска, яка цілком може статися з БПЛА в повітрі, здатна викликати детонацію речовини. Щоб уникнути вибуху самого безпілотника, фахівці запропонували використовувати CL-20 в інтеграції з пластиковим компонентом, який знижуватиме рівень механічного впливу. Але щойно такі експерименти провели, виявилося, що гексантирогексаазаізовюрцитан (формула С6Н6N12О12) сильно втрачає свої «забійні» властивості.
Виходить, що перспективи у цієї речовини величезні, але ось за два з половиною десятиліття нею так ніхто і не зумів розумно розпорядитися. Але експерименти тривають і сьогодні. Американець Адам Матцгер працює над вдосконаленням CL-20, намагаючись змінити форму цієї матерії.
Матцгер вирішив використовувати кристалізацію із загального розчину для отримання молекулярних кристалів речовини. У підсумку у них вийшов варіант, коли на 2 молекули CL-20 припадає 1 молекула октогену. Швидкість детонації цієї суміші знаходиться між швидкостями двох зазначених речовин окремо, але водночас нова речовина набагато стабільніша за саму CL-20 і ефективніша за октоген.
