З самого початку своєї служби у ВМС США SBD Dauntless зарекомендував себе як непоганий пікірувальний бомбардувальник. Але задовго до цього моряки вже замислилися про створення більш досконалого пікірувальника. Фірма «Douglas» розробила двомісний літак такого типу, і в червні 1941 року ВМС замовили два прототипи Douglas XSB2D-1 Destroyer. Перший з них піднявся в повітря 8 квітня 1943 року. Хоча випробування показали, що нова машина значно перевершує свого конкурента — Curtiss SB2C Helldiver — останній уже був запущений у серійне виробництво. Замовлення на серійний випуск Destroyer не послідувало, надалі він використовувався як база для створення нової машини, якій належало воювати на Тихоокеанському театрі воєнних дій.
Прототип Douglas XSB2D-1 являв собою двомісний пікірувальний бомбардувальник із хорошою аеродинамікою, внутрішнім відсіком озброєння і вперше серед палубних літаків був оснащений прибираним шасі з носовою стійкою. ВМС випустили нові технічні вимоги до пікірувального бомбардувальника/торпедоносця, і XSB2D-1 доопрацювали відповідно до них. Машина стала одномісною, у крилі встановили дві 20-мм гармати, збільшили розміри бомбового відсіку, зробили більший запас пального, а по бортах фюзеляжу встановили гальмівні щитки.
Відповідно до контракту від 31 серпня 1943 року фірма мала випустити 358 таких літаків, що отримали позначення BTD-1 і зберегли ім’я Destroyer. Поставки літаків почалися в червні 1944 року, але встигли побудувати лише 28 машин, перш ніж замовлення було анульоване невдовзі після перемоги над Японією. Льотні характеристики Destroyer виявилися розчаровуючими, і ці машини так і не надійшли до бойових частин.
У порядку експерименту два літаки оснастили комбінованою силовою установкою, встановивши в хвостовій частині фюзеляжу ТРД Westinghouse WE-19XA тягою 6,67 кН, повітря до якого надходило через повітрозабірник за кабіною пілота. Ці дві машини, що отримали позначення XBTD-2, стали першими літаками «Douglas» із ТРД і першими реактивними літаками ВМС США. Перші польоти, проведені в травні 1945 року, показали, що таке застосування ТРД, встановленого під нахилом вниз, неможливе на швидкості понад 322 км/год. Роботи за програмою були припинені наприкінці 1945 року.
ЛТХ:
Модифікація: BTD-1
Розмах крила, м: 13.72
Довжина, м: 11.76
Висота, м: 4.14
Площа крила, м²: 34.65
Маса, кг:
– порожнього літака: 5244
– максимальна злітна: 8618
Тип двигуна: 1 ПД Wright R-3350-14 Cyclone 18
Потужність, к.с.: 1 х 2300
Максимальна швидкість, км/год: 554
Крейсерська швидкість, км/год: 465
Практична дальність, км: 2382
Максимальна швидкопідйомність, м/хв: —
Практична стеля, м: 7195
Екіпаж, осіб: 1
Озброєння: дві 20-мм гармати, встановлені на передній кромці крила;
1 торпеда або до 1451 кг бомб у внутрішньому відсіку.
