На фотографіях американських солдатів 1970-х років іноді трапляються бійці, у яких на гвинтівці М-16 прикріплена якась дивна куля, схожа на звичайну ручну гранату, тільки значно більша. Очевидно, що стріляти з такою кулею на гвинтівці не дуже зручно. Виникає закономірне питання: що це взагалі таке і навіщо воно потрібне?
Куля, що висить під стволом гвинтівки, називається — гранатометна система RAW (Rifleman’s Assault Weapons — штурмова зброя стрільця), вона була розроблена у 1989 році на замовлення американського артилерійського командування та корпусу морської піхоти фірмою «Brunswick» як піхотна штурмова зброя. Вона призначена для ураження живої сили, вогневих засобів і бойової техніки, а також для пробивання проходів у стінах будинків і парканах, пошкодження захисних споруд, мостів тощо. Система RAW була розроблена передусім для ведення бойових дій у населених пунктах. В умовах, коли противник захищений товстими стінами, мішками з піском тощо, коли проти нього складно використовувати гармати або танки, а піхота часто зазнає невиправданих втрат, стає очевидною потреба у зброї, здатній руйнувати кам’яну кладку або бетон. У минулому ця задача вирішувалась двома способами: використанням протитанкових боєприпасів або закладкою зарядів вручну. Останнє, як правило, закінчувалося загибеллю солдата, а в першому випадку результатом був отвір лише кілька сантиметрів у діаметрі. Для достатнього руйнування був потрібен заряд значно більший, ніж у протитанковій гранаті. Саме цю проблему і вирішено в системі RAW.
RAW являє собою металеву сферу діаметром 140 мм з реактивним соплом і складається з трьох частин: заряду ВР, підривача і реактивного двигуна. Заряд містить 1,36 кг пластичної вибухівки. Під час пуску снаряд отримує обертальний рух і летить під постійним кутом до лінії прицілювання. Тяга реактивного двигуна розрахована таким чином, щоб забезпечити розгінну траєкторію без зниження на дальність не менше 200 м, після чого граната переходить на балістичну траєкторію. Таким чином, стрільба в межах 200 м ведеться прямим наведенням без введення поправок на дальність, чого цілком достатньо для умов міських боїв, де середня дальність стрільби не перевищує 50 метрів. При ударі об перешкоду корпус гранати руйнується і ВР розмазується по поверхні, після чого відбувається його підрив.
Снаряд здатен пробити отвір діаметром 360 мм у подвійно армованому залізобетоні товщиною 200 мм, а також уразити легкоброньовані й неброньовані цілі на полі бою. Інший варіант снаряда призначений суто для пробивання броні. Він має кумулятивний заряд, здатний пробити до 450 мм броні.
На замовлення сухопутних військ створено снаряд, споряджений готовими уражаючими елементами у вигляді вольфрамових стрілок, призначений для боротьби з відкрито розташованою живою силою.
Пусковий пристрій призначений для встановлення на гвинтівці М16, але після незначних доопрацювань система може встановлюватися на будь-яку стрілецьку зброю незалежно від калібру. Пусковий пристрій RAW — це металевий кронштейн із затискачами для кріплення на дульній частині ствола і гачками біля мушки. У нижній частині кронштейна знаходиться пускова труба з двома фігурними каналами, спрямованими під прямим кутом до лінії прицілювання. У кронштейні є невеликий отвір, який з’єднує щілини компенсатора ствола з тильною частиною снаряда, де розміщується пружинний ударник навпроти капсуля гранати. Пускова труба наглухо закрита ззаду, у стінках є газовідвідні отвори. Запобіжна чека проходить крізь ударник і при увімкненні блокує його.
Для здійснення пострілу потрібно встановити снаряд із пусковим пристроєм на дульну частину ствола й витягнути запобіжну чеку, щоб звільнити ударник. Після цього здійснюється прицілювання за допомогою штучного горизонту на пусковому пристрої та постріл із гвинтівки звичайним патроном. Частина порохових газів, пройшовши через щілини компенсатора й отвір у кронштейні, діє на ударник, який б’є по капсулю-запальнику й приводить у дію реактивний двигун. Гази, що витікають, виходять через основне сопло, а також через два спіральні канали, які надають обертання снаряду ще до його сходу з пускового пристрою. Після завершення роботи реактивного двигуна швидкість на відстані 200 м досягає 173 м/с, час польоту на цю відстань становить 1,9 с.
Основною перевагою гранати є те, що завдяки обертанню вдалося досягти високої точності зброї навіть за відсутності аеродинамічних елементів. Сила віддачі практично не відчувається, але на стрільбу з самої гвинтівки впливає різке зменшення ваги передньої частини при відриві гранати від пускового пристрою.
Переваги системи RAW очевидні. Стрільба здійснюється звичайним патроном зі звичайної гвинтівки. Процес навчання займає мало часу. Стрільба практично безпечна навіть у приміщеннях. Прямолінійна початкова траєкторія забезпечує високу ефективність стрільби в населених пунктах. Полум’я вихлопу із сопла не видно з боку цілі, що в поєднанні з настильною траєкторією польоту робить практично неможливим виявлення вогневої позиції.
Гранатометна система RAW була прийнята на озброєння корпусом морської піхоти США та військами спеціального призначення.
