АРГБ — автоматичний ручний гранатомет Барищева призначений для ураження осколковими гранатами поодиноких та групових цілей противника на дистанціях до 1000 м.
Для ведення вогню непрямим наведенням гранатомет АРГБ оснащений оптичним прицілом із бічним рівнем і механізмом кутоміра, знімною сошкою та складним прикладом-сошником. Практично всі переваги АРГБ, характерні для кулемета КПБ, повністю втілилися й у ручному автоматичному гранатометі Барищева. АРГБ за масо-габаритними характеристиками значно випереджає всі відомі системи автоматичних гранатометів.
Зброя Барищева належить до систем автоматики, що використовують для роботи напіввільний затвор. Усі зразки цієї зброї мають дуже своєрідні вузли замикання, створені за єдиною схемою. Їхньою особливістю є те, що поряд зі своєю основною функцією вони забезпечують ще й часткове поглинання енергії віддачі зброї, оскільки деталі затвора — бойова личинка, затворна рама, остов затвора та замикальний важіль — жорстко не з’єднані між собою. Тому значна частина енергії віддачі під час пострілу витрачається на послідовне приведення їх у рух, що, своєю чергою, за рахунок удару рухомих елементів і розтягування їхньої дії у часі суттєво, щонайменше у 2,5–3 рази, зменшує силу віддачі. Зменшення сили віддачі, що діє під час пострілу на стрільця, дозволило не лише підвищити точність стрільби в режимі ведення автоматичного вогню безперервними чергами, але й водночас зменшити у 2–3 рази масу зброї, а також використовувати будь-які види боєприпасів стрілецької зброї — від малоімпульсних автоматних до потужних гранатометних пострілів. При збереженні купчастості стрільби це дозволило відмовитися від установки подібної зброї на складні й важкі станки та обійтися простою й легкою двоногою сошкою.
Стрільба з гранатомета АРГБ ведеться з так званого заднього шептала, тобто рухомі частини автоматики перед пострілом знаходяться у задньому положенні, а в незамкнутому патроннику патрон відсутній. Таке конструктивне рішення більш характерне для пістолетів-кулеметів, кулеметів і автоматичних гармат.
Гранатомет АРГБ має магазинну систему живлення 30-мм гранатометними пострілами ВОГ-17, що позитивно вплинуло на суттєве покращення його маневреності.
АРГБ може використовуватися як дуже потужна зброя вогневої підтримки мотострілецького підрозділу. Подібна зброя незамінна для безпосереднього вогневого супроводу піхоти, особливо в наступальному бою, у бойових діях в ускладнених умовах: у населених пунктах, в окопах, у горах.
Зменшення маси зброї конструкції Барищева, крім усього іншого, дозволило скоротити розрахунок із 2–3 осіб до одного стрільця й різко підвищити його маневреність.
У гранатометі також у повній мірі розкрилися переваги напіввільного затвора системи Барищева, що дозволило вести достатньо дієвий автоматичний вогонь потужними пострілами з нестійких положень — з ходу та стоячи з бедра на дальності 400–500 м.
Під час стрільби з АРГБ віддача відчувається не більше, ніж при стрільбі з 40-мм підствольного гранатомета ГП-25, встановленого на автоматі. При стрільбі зі стійких положень (лежачи з сошки) значну частину віддачі ефективно гасить вбудований у приклад амортизатор, підвищуючи таким чином купчастість бою.
Система замикання — складається вона з бойової личинки, масивної затворної рами, затвора та важеля. Під час здійснення пострілу порохові гази тиснуть на дно гільзи, дно тисне на дзеркало затвора, розташоване на бойовій личинці, і повертає її на кут 4–5 градусів. Личинка, своєю чергою, тисне на затворну раму й штовхає її назад. Затворна рама проходить певну відстань і тисне на важіль, виводячи його із зачеплення з бойовим упором ствольної вкладки, звільняючи личинку й затвор, та відводить їх усіх за собою, попутно екстрагуючи гільзу викидачем, розташованим на личинці. Потім гільза вдаряється об відбивач і вилітає через вікно для викиду гільз назовні (іноді прямо на стрільця, іноді вперед, іноді вбік і вниз — непередбачувано. Хоча найчастіше вона летить праворуч убік і вгору).
Під час руху всього цього господарства назад під дією зворотно-бойової пружини досилається черговий патрон у патронник, і схема збирається у зворотному до відмикання порядку.
Основна керуюча частина автоматики — бойова личинка складної геометричної форми, ведуча частина — затворна рама. Личинка також нетехнологічна (потребує широкої номенклатури фасонних фрез) і складна у виробництві. Ну й байдуже на виробництво, але вона також дуже складна у термообробці й вимагає дефіцитних сталей. Також часто після 2–3 тисяч пострілів рве затворну раму у місці контакту з важелем, і її також доводиться робити з дорогих і дефіцитних сталей.
Також через особливості системи замикання стрілець відчуває спочатку поштовх у момент повороту личинки, а потім удар затворної рами в крайньому задньому положенні. Це погано впливає на якість прицілювання.
Ще частини зброї вимагають індивідуального підгоняння внаслідок особливо складної геометричної форми, система не працює при великих зазорах між рухомими частинами, через що навіть при легкому забрудненні клинить через термічне розширення частин зброї.
Барищев взяв схему з авіаційних гармат, тільки вони й обслуговуються більш кваліфікованим персоналом, ніж звичайна армійська стрілецька зброя, і працюють в інших умовах. І ресурс у них до середнього ремонту менший, ніж у армійської стрілецької зброї.
Висновок такий — для лінійних частин зброя непридатна, вона необхідна для спецназу, де вогневий контакт короткочасний, потрібна велика маневреність могутньої стрілецької зброї, а боєць відмінно навчений, інтелектуально розвинений, у бою ініціативний та зухвалий.
Тактико-технічні характеристики гранатомета АРГБ
вага без боєкомплекту: 15,3 кг
довжина всього зброї (приклад складений/розкладений): 700/950 мм
довжина ствола: 300 мм
калібр: 30 мм
темп стрільби: 350 пострілів/хв
початкова швидкість гранати: 185 м/с
ємність стандартного магазину: 5 гранат
