Німецький конструктор Віктор Бартніцке з Gustloff-Werke був, як я розумію, великим вигадником і оригіналом. Зокрема, йому не давала спокою ідея вільного затвора з одного боку, а з іншого – ну який же вільний затвор під повнорозмірний гвинтівковий патрон? Кілограма три має важити, та пружина, що й удвох ні зняти, ні поставити.
Ось, тому він і винаходив усілякі дивовижні принципи уповільнення напіввільного затвора, типу відомого під його ім’ям – шляхом відведення частини порохових газів і створення ними протитиску, який уповільнює відкат затвора. Але ще цікавіший ось цей його кулемет, створений 1942 року паралельно з MG.42, – з яким і конкурував згодом. Фокус у тому, що уповільнення відкату затвора досягається тут розкручуванням двох маховичків, які протилежно обертаються, за допомогою шестерень на планці, повз які шестерні проходять разом із затвором.
При цьому маховики не співвісні, що пом’якшує зіткнення з шестернями. Під час руху у зворотний бік гальмування розкручених маховиків тим же порядком уповільнює накат, регулюючи темп стрільби. Автоматика була безударна, що робило зброю дуже стійкою під час стрільби, а сам кулемет виходив вкрай простим і технологічним, але все ж на озброєння прийнятий не був. Військове керівництво просто не наважилося пускати у виробництво настільки революційну і незвичайну в усіх відношеннях зброю.
