Під час Другої світової війни, як зброю диверсантів, німці розробили унікальний мініатюрний гранатомет Panzerknacke («Танковий зломщик»). Цю зброю німці хотіли використовувати для ліквідації Сталіна. Щоправда, затіяна німцями операція провалилася вже на початковій стадії, а незвичайний мініатюрний гранатомет потрапив до рук радянських розвідників.
Безмісячної вересневої ночі 1944 року на поле в Смоленській області приземлився німецький літак, з якого було викачано мотоцикл із коляскою. У мотоциклі сиділи двоє – чоловік і жінка в офіцерській формі. Покинувши місце посадки, вони попрямували до Москви. На світанку приблизно о 6 годині ранку їх зупинили для перевірки документів, які були в порядку. Варто зазначити, що на гостей уже чекали і всі дороги, що ведуть до столиці, були перекриті співробітниками НКВС. Лжеофіцери прокололися на сухій формі. Хоча всю ніч до цього лив дощ і офіцер НКВС, який перевіряв їхні документи, сам промок до нитки.
Підозрілу пару затримали і відправили для перевірки співробітникам СМЕРШу. Це були німецькі диверсанти Політов (він же Таврін) і Шилова, підготовкою яких керував особисто Отто Скорцені. У «майора», крім комплекту підроблених документів, був великий набір орденів, а також підроблені вирізки з радянських газет «Правда» і «Известия», в яких була інформація про нагородження і портрет майора Тавріна. Однак найцікавіше знаходилося у валізі Шилової, де було виявлено компактний гранатомет «Панцеркнакке» і компактну магнітну міну з радіодетонатором для дистанційного підриву.
Довжина гранатомета становила всього 20 см, калібр близько 50 мм. У ствол гранатомета вкладався спеціальний реактивний снаряд, який на дальності в 30 метрів міг пробити броню товщиною приблизно 30 мм. Цього було достатньо, щоб пробити бронювання автомобіля, на якому переміщався Сталін. Гранатомет за допомогою системи шкіряних ременів кріпився на передпліччі стрільця. Для того, щоб приховати зброю, для Політова було зшито спеціальне шкіряне пальто з розширеним на кілька сантиметрів правим рукавом. Запуск гранати здійснювався натисканням кнопки, розташованої на зап’ясті лівої руки стрільця. Контакти замикалися, і струм від батареї, яка ховалася за поясом, ініціював запал.
