На початку 30-х років інженер Луїджі Стіпа, який служив у ВПС Італії, запропонував оригінальну ідею з використанням фюзеляжу-труби для збільшення ефективності гвинтів. Ця концепція отримала найменування «Ala a turbina». Міністерство Авіації Італії, яке зацікавилося цією ідеєю, замовило Стіпе будівництво літаючого демонстратора. Було вирішено будувати літак на заводі фірми Caproni.
Основний принцип ідеї Стіпа полягав у встановленні повітряного гвинта і двигуна всередині фюзеляжу. Таким чином, гвинт використовували як вентилятор, розміщений у кільцевому обтічнику.
Луїджі Стіпа назвав цей напрям у дизайні літальних апаратів «інтубованим пропелером». Для того часу це був один із найрадикальніших способів підвищити ефективність двигунів літаків.
Як основний матеріал для конструкції використовували деревину. Stipa Caproni мав довжину 19 футів 4 дюйми (5,88 метрів), проте цей літак від інших відрізнявся як розміром, так і формою.
Перший політ літака Stipa, обладнаного двигуном De Havilland Gipsy III потужністю 120 к. с., відбувся 7 жовтня 1932 року. Уже під час випробувань літак доопрацьовувався – збільшилися рулі висоти і конструкція хвостової частини. По закінченню випробувань літак був переведений до Дослідницького центру Montecelio, де отримав реєстраційний номер MM.187. Літак успішно закінчив і ці випробування.
Хоча літак Stipa Caproni був побудований в єдиному екземплярі (італійські військово-повітряні сили не були зацікавлені в подальшому розвитку, машину будували для демонстрації можливостей італійських авіаконструкторів і промисловості), революційні ідеї Стіпи надалі використовували під час розроблення двигунів літаків, їх вивчали багато вчених.
Технічні характеристики літака Stipa Caproni
Розмах крила, м: 14,30;
Довжина, м: 6,04;
Висота, м: 3,24;
Площа крила, м2: 19,00;
Маса, кг: порожнього літака – 595, максимальна злітна – 850;
Двигун: 1 x ПД DeHavilland Gipsy III, потужністю 120 к. с.;
Максимальна швидкість, км/год: 133;
Тривалість польоту, хв: 40;
Екіпаж, чол: 1
