Мінна війна в Африці, розв’язана «національно-визвольними» рухами, породила новий клас бронетехніки – міностійкі броньовики. Спочатку це були просто вантажні та легкові машини, перероблені таким чином, щоб рятувати екіпаж від вибухів під колесами і куль з кущів. Але обороною війни не виграються, тому поступово стала очевидною потреба в «атакуючій» бронемашині. Нею і стала «Гієна», створена на заводі Kew Engineering у Gwelo.
Прототип, донором для якого послужив той самий Unimog 416, вже мав деякі фамільні риси – але випробувань не витримав. Занадто вразливою виявилася ходова частина, та й бронекорпус надто близько від ґрунту і вирізами ослаблений. Загалом, ідею визнано правильною, і після невеликого доопрацювання вийшов цілком собі симпатичний справжній БТР.
Машина, створена вже під завісу історії Південної Родезії, виявилася вдалою настільки, що навіть після завершення проєкту і появи на карті Зімбабве – від її виробництва не відмовилися, і із загальної кількості в 115 машин – 55 штук, майже половина, були зроблені вже в Зімбабве. Але були у машини і недоліки: одним з яких було слабеньке озброєння. Один кулемет гвинтівкового калібру… Не те. У його в рідну башту нічого більше не лізло, а варіанти з установкою китайського ДШК зовні і стирчанням по пояс – якось не сприяють виживанню кулеметників.
Тому наприкінці історії випуску частина машин отримала збільшену башту, в якій великокаліберний кулемет містився як належить. Але башти зімбабвійського виробництва, як бачите, за рівнем виконання сильно поступаються родезійським.
Усі фотографії приведені в дзеркальному відображенні.
