Я особисто, з глибокою повагою ставлюся до японців та їхньої культури. Але ось щодо деякої японської зброї та військової техніки, мене часто охоплює почуття легкого здивування.
Дуже часто японська зброя викликає у мене дивні та змішані почуття. З одного боку, я злегка здивований конструктивними рішеннями, підходом до безпеки тощо. З іншого, вражає краса дизайну самого предмета, якщо розглядати його як елемент інтер’єру – а ля пістолет для перського килима на стіні або пістолет для серванта.
Конструкція цього пістолета викликає дуже багато емоцій і по праву претендує на одну з найдивніших (м’яко кажучи) в історії пістолетів. Річ у тім, що у цього напівавтоматичного пістолета немає таких звичних елементів конструкції, як затвор, ударник, курок, бойова пружина тощо. До того ж, він використовує протилежну до традиційних схему замикання і автоматики. Він гранично простий і, водночас, складний.
Пістолет розробив молодий японський офіцер Хіно Кумазо, його запатентували в 1904 р. Автоматика цього пістолета працює за допомогою рухомого ствола, але на відміну від традиційних систем з рухомим стволом, тут ствол рухається вперед, а не відкочується назад. Англійською така схема називається blow forward.
Зауважу, що пістолет Хіно не перший пістолет з такою автоматикою, модель Steyr-Mannlicher M1894 була випущена на десять років раніше в Австро-Угорській імперії. Але в європейському пістолеті, крім автоматики, все було цілком традиційно на ті часи.
Отже, пістолет Хіно Комуро М1908 являє собою цілісний шматок металу. Єдина велика рухома частина пістолета – це ствол. Дрібних деталей теж мінімум. Спусковий гачок, запобіжник і подавач (не знаю, як інакше назвати цю деталь).
Загалом, працює цей пістолет так: магазин однорядний (схожий на магазини до знаменитого пістолета Люгера)
вставляється в рукоятку і фіксується там. Далі стрілець бере пальцями за частину ствола, що виступає з корпусу, на ній навіть є спеціальне гравіювання, щоб не зісковзував. І витягує ствол з корпусу, при цьому стискається обвита навколо ствола возвратна пружина.
Ствол фіксується у зведеному положенні практично безпосередньо за спусковий гачок. Спусковий гачок блокується розташованим під ним запобіжником. Одночасно зі зведенням за ствол, подавач, зчеплений зі стволом, виводить патрон з магазину на лінію ствола. При хапанні пістолета за рукоятку запобіжник витискається і дозволяє витиснути спусковий гачок. Ствол, зірвавшись з упору спускового гачка, під впливом пружини рухається назад, вганяє в себе патрон і наколює капсулем на статичний бойок.
У момент пострілу куля, силою тертя, врізаючись у нарізи ствола, штовхає його вперед, гільза залишковим тиском викидається через вікно для викиду, наступний патрон знову чекає на лінії. Замикання як такого немає – замиканням служить маса ствола, тиск пружини і обтюрація гільзи в патроннику.
Примітна надмірна простота всієї конструкції, спусковий гачок повністю відкритий, запобіжник діє тільки при зведеному до кінця пістолеті. Якщо ж відпустити ствол раніше, постріл відбудеться без натискання на спусковий гачок. Через конструктивні особливості у цього пістолета дуже довгий ствол відносно загальної довжини зброї.
Пістолет з такою оригінальною і небезпечною конструкцією, природно, не знайшов застосування ні в армії, ні на цивільному ринку. Всього таких пістолетів було випущено близько 500 штук. Під різні калібри від 5 мм до 8 мм.
Фотографії дано в дзеркальному відображенні.
