Роботи з удосконалення гранатометного комплексу ГП-25 «Костер» тривали в СРСР посиленими темпами. Війна СРСР на території Демократичної Республіки Афганістан виявила наявні недоліки в комплексі ГП-25, які потребували усунення, і роботи зі створення наступної версії ГП-25 розпочалися 1985 року. Під час спільної роботи ЦКІБ СОО і ДНВП «Прилад» під керівництвом конструктора Телеша В.Н. наприкінці 80-х років проєктування наступної моделі ГП – ГП-30, було закінчено, і в 1989 році ГП-30 став на озброєння.
Завданням модернізації було зниження ваги, спрощення виробництва та експлуатації. Насамперед спрощено приціл – виключено відвіс, усунуто притискні кільця. Сам приціл перенесено на правий бік, напівпряме наведення здійснюється за принципом «рівновіддаленої точки». Метою перенесення прицілу на правий бік стало поліпшення зручності прицілювання (цілком зрозуміло, що не для шульги) – голова стрільця нахиляється до приклада, а не відхиляється від нього вліво, як на ГП-25, і, що важливо, поліпшення експлуатаційних характеристик. Таке виконання прицілу робить більш зручним десантування, переміщення з автоматом і приєднаним гранатометом у положенні «на ремінь». При здійсненні переповзань приціл менш засмічується і піддається меншій кількості механічних ударів.
Вагу гранатомета знижено на 20%, трудомісткість виробництва – на 35%. Крім того, створено нове спорядження для носіння боєкомплекту – два підсумки по п’ять кишень для пострілів. У 1989 році ГП-30 був прийнятий на озброєння і отримав індекс Головного ракетно-артилерійського управління МО СРСР – 6Г21. Тема з розроблення ГП-30 називалася «Обувка», це ж найменування отримав і ГП-30.
40-мм підствольний гранатомет ГП-30 «Обувка», індекс 6Г21, призначений для ураження відкрито розташованої живої сили, а також живої сили, що перебуває у відкритих окопах, траншеях і на зворотних схилах місцевості.
Гранатомет розрахований на застосування в комплексі з автоматом радянського виробництва: 5,45-мм АК74, АК74М; 7,62-мм – АКМ, за відповідної комплектації гранатомета.
Для стрільби з гранатомета застосовуються постріли ВОГ-25 і ВОГ-25П з осколковими гранатами.
З гранатомета можна вести настильну і навісну стрільбу з різних положень (стоячи, сидячи, з коліна, лежачи).
Стрілець може вести стрільбу з гранатомета або з автомата залежно від поставленого завдання.
У конструкції гранатомета ГП-30 відсутній запобіжник прапорцевого типу. Це обумовлено тим, що для здійснення пострілу до спускового гачка необхідно докласти значних зусиль за досить «довгого» спуску, що практично унеможливлює випадковий постріл зарядженого гранатомета.
Виробництво гранатомета було освоєно на Тульському збройовому заводі. Пізніше, в 1997 році, в ЦКІБ СОО за темою роботи «Гранат», гранатомет ГП-30 розробили у варіанті кріплення на гвинтівки західного зразка (стандарти НАТО), його призначали на експорт. Модифікація отримала назву ГП-30У (універсальний).
ТТХ:
Калібр мм 40
Довжина нарізної частини ствола
мм 100
Число нарізів
12
Маса гранатомета (без направляючої пружини поворотної, потиличника з ременем і фіксатора шомпола)
кг 1,53
Довжина прицільної лінії
мм 90
Габаритні розміри (довжина-ширина-висота)
мм
у бойовому положенні
280х68х192
у похідному положенні
280х68х130
Прицільна дальність стрільби
м
мінімальна 100
максимальна 400
скорострільність пострілів/хв 5-6
носимий комплект
постріл. 10
початкова швидкість польоту гранати
м/с 76
Фотографії подано в дзеркальному відображенні.
