Всюдихід Pinzgauer був створений австрійською компанією Steyr-Daimler-Puch, на замовлення швейцарської армії. Основою конструкції став всюдихід Haflinger, розроблений колективом інженерів під керівництвом Еріха Ледвінки. За роботу зі створення взялися 1968 року, 17 травня 1971-го перші серійні екземпляри було побудовано на заводі Steyr-Daimler-Puch (SDP) у місті Грац (Австрія). Трьохосьова версія була освоєна заводом у 1972 р. Станом на 2009 рік перебуває у виробництві, їх складають у Великій Британії. Автомобіль сертифікований за нормами Євро III.
Наприкінці 80-х рр. з’явилося друге покоління з 6-циліндровим дизелем із турбонаддувом (2,4 л, 115 к.с.), автоматичною 4-ступінчастою коробкою передач, що долають підйоми з нахилом 45° і броди глибиною до 1,5 м, можуть рухатися з бічним креном у 35° і на шосе розвивають швидкість 120 км/год.
Машина може долати піщане і болотисте бездоріжжя, показує хорошу прохідність у гірській місцевості.
Спочатку Pinzgauer проектували з колісною формулою 4х4 – моделі з індексом 710. У 1971-му році було випущено першу модель – Pinzgauer 710, що являла собою повнопривідний двовісний двовісний позашляховик із чотирициліндровим бензиновим двигуном повітряного охолодження. Тривісна версія 6х6 – моделі Pinzgauer 712 – з’явилися роком пізніше, тоді ж почали робити і цивільні версії машини.
Pinzgauer 710 і 712 мали масу модифікацій, їх робили з кількома типами суцільнометалевих і тентованих кузовів і кабін, були спеціальні «командирські» версії, а також машини техдопомоги та евакуації, пожежна машина.
Спочатку Pinzgauer 710 був доступний у двох варіантах: 710К був повністю закритим, чотиридверним штабним автомобілем, пасажиромісткістю 5 або 7 осіб, тоді як 710М був 10-місцевою пасажирською машиною зі знімним брезентовим тентом.
Виробництво Pinzgauer 710 і 712 закінчилося в 1990 році, але ще в 1983-му завод SDP розпочав роботу над поліпшенням моделей, які згодом стали версіями Pinzgauer 716 4х4 і 718 6х6 Turbo D.
Початковий чотирициліндровий бензиновий мотор, який встановлювали на Pinzgauer, було замінено на шестициліндровий турбодизель із водяним охолодженням Volkswagen R16 об’ємом 2,4 л, потужністю 104 к.с. при 4500 об/хв.
Двигун розвивав максимальний крутильний момент 222 Нм при 2400 об/хв. Через його габарити довелося перекроювати капот. Одночасно було збільшено колісну базу (2400 мм) і розширено колію (1520 мм).
У 2000 р. виробництво автомобіля в Граці припинили, перенісши його на завод компанії Automotive Technik LTD в Англії, які придбали право не тільки на складання, а й на конструкторські зміни. Остання розробка Pinzgauer ХМ (Extreme Mobility), що з’явилася наприкінці 2004 року, отримала п’ятициліндровий дизель Volkswagen 2,5 TDI, який відповідає вимогам норми Євро-3.
Двигун має завидний крутильний момент (240 Нм за 1900-2500 об/хв) і розвиває потужність у 122 к.с. Тепер Pinzgauer здатний досягти максимальної швидкості в 120 км/год, а витрата пального на моделях із колісною формулою 4х4 становить у середньому 16,5 л на 100 км. Також автомобіль трохи змінився зовні.
У 2008 році право на виробництво Pinzgauer викупила американська військова корпорація BAE System. Було зроблено спробу створення нової моделі Pinzgauer II з великими габаритами і вагою, але в цій ніші у машини автоматично з’явилося багато конкурентів, і наприкінці 2009 року виробництво Pinzgauer було закрито як неперспективне. Але й донині творці легендарної машини в Граці вважають, що Pinzgauer – найкращий транспортний засіб у своєму класі. Доказом тому слугують тисячі одиниць Pinzgauer, які досі використовуються багатьма арміями світу.
Технічні характеристики автомобіля Pinzgauer 716M:
Колісна формула: 4х4; 6Х6
Пасажиромісткість, чол: 1 + 9;
Вага, т: 2,2;
Максимальне навантаження, т: 1,3;
Довжина, м: 4,48;
Ширина, м: 1,8;
Висота, м: 2;
Дорожній просвіт, мм: 360;
Двигун: 2,4-літровий, 6-циліндровий, дизельний;
Потужність двигуна, к. с.: 105;
Максимальна швидкість по шосе, км/год: 122;
Об’єм палива, л: 145;
Дальність ходу без дозаправки, км: близько 800;
Переборні перешкоди: схил, % – 80; бічний нахил, % – 40; стінка, м – 0,4; рів, м – 0,5; брід, м – 0,7
Фотографії дано в дзеркальному відображенні
