З 50-х років зенітними системами армію ФРН забезпечували США. Це були 40 мм зенітні самохідні установки М42 в кількості близько 500 шт. Ці гармати мали велику дальність дії, але не були оснащені системою управління вогнем. З 60-х років розпочиналося багато проєктів розроблення нової ЗСУ. У 1966 р. було підписано контракт про розробку ЗСУ на шасі танка «Леопард 1» МВТ, і після завершення проєкту установок з 30 і 35-мм гарматами, останню обрали для повномасштабного розроблення.
Основним підрядником на 35-мм спарені установки був швейцарський концерн «Контраверс», а після появи додаткових її прототипів «Гепард» була прийнята на озброєння армії ФРН як «Flugabwehrkanonenpanzer Gepard» (Танк ППО Гепард). Першу серійну установку було випущено 1976 року, а останні поставки було зроблено 2004 року. Для армії ФРН було випущено 420 установок, для бельгійської армії – 55 і для голландської армії – 95. Голландські установки відрізнялися від інших тим, що їхня гарматна башта була оснащена РЛС кругового огляду і радіолокатором супроводу з індикацією рухомої цілі голландської фірми «Холландсе Сігнаалаппаратен».
Шасі установки «Гепард» ідентичне шасі танка «Леопард 1», але з меншим броньовим захистом корпусу. Механік-водій знаходиться у передній частині установки праворуч, ліворуч від нього розташований допоміжний силовий блок, гарматна башта встановлена в центральній частині установки; двигун і трансмісія – у задній. Підвіска шасі торсійного типу і на кожній стороні складається з 7 здвоєних опорних катків покритих гумою з направляючим колесом попереду і ведучим колесом ззаду, і 2 котків. РЛС кругового огляду встановлена в задній частині башти і може складатися за необхідності, радар супроводу розташований у передній частині башти.
35-мм гармати «Ерлікон» розташовані із зовнішніх сторін башти. Їх темп стрільби становить 550 пострілів за хвилину. У боєкомплект установки входять: 310 витратних зенітних снарядів (снаряди першої черги), 20 бронебійних підкаліберних трасуючих снарядів для ураження наземних цілей, снаряди з бризантною запалювальною речовиною, осколково-фугасні снаряди з трасером, навчальні снаряди і напівбронебійні осколково-фугасні снаряди. Крім РЛС кругового огляду і радара супроводу, на «Гепард» встановлено комплексну систему управління вогнем, приціли для ураження наземних і повітряних цілей і систему захисту від ЗМУ. Деякі установки, що перебували на озброєнні армії ФРН, оснащувалися лазерним далекоміром концерну «Сіменс».
Тактико-технічні характеристики «Gepard»
Екіпаж: 3 особи;
Маса: 47,3 т;
Запас ходу: 550 км;
Габаритні розміри: повна довжина 7,73 м; довжина корпусу 6,85 м; ширина 3,37 м; висота 301 м; висота з РЛЗ 4,03 м;
Силова установка: дизельний двигун MTU MB 838 Са М500 V-10 із рідинним охолодженням потужністю 830 к.с.;
Максимальна швидкість: 65 км/год;
Кут подоланого укосу: 60 °;
Вертикальна перешкода: 1,15 м;
Максимальна ширина рову, що долається: 3 м
Фотографії дано в дзеркальному відображенні
