Згідно з постановою Ради міністрів СРСР від 7 серпня 1947 року було доручено розробити паровий лісовоз, що працює на… дровах.
У НАМИ розробкою почав керувати інженер Юрій Шебалін, який у 1946 році керував випробуваннями німецького тягача Sachsenberg
Вантажопідйомність мала становити 6 тонн
Котельний агрегат виробляв до 600 кг пари на годину за тиску в 25 атмосфер і перегріву 425 градусів
У травні 1949 року група творців паромобіля з НАМИ отримала авторське свідоцтво на свій паровий двигун
Наприкінці 1949 року і в середині 1950 року було виготовлено два дослідні зразки для випробувань
Повністю навантажений автопоїзд мав запас ходу на шосе за наявності дров 75-100 км
Основним недоліком машини порахували велику витрату дров. У реальності на 100 км йшло 350-450 кг дров
Також у машини виникають проблеми з прохідністю в порожньому стані через перевантаження передньої осі. Було запропоновано оснастити машину переднім ведучим мостом і дати номер НАМИ-018
Однак розробка паромобіля затягнулася. Експерименти з автомобілями з паровими двигунами в усьому світі припинилося. Також уже почався період дешевого бензину. Тож роботи щодо парових вантажівок були згорнуті у 1954 році.
У 1951 році НАМИ так само працювало над версією парового автомобіля, що працює як на мазуті, так і на твердому паливі
Фотографії дано в дзеркальному відображенні