Англо-бурська війна стала останнім великим збройним конфліктом XIX століття. Саме під час протистояння англійців з бурами почали масово застосовувати кулемети, артилерію, бронепоїзди та іншу військову техніку, без якої не обходилася жодна з наступних воєн. Особливо запам’ятався незвичайний бронепоїзд, який солдати прозвали « Кудлата Мері».
Для того, щоб блокувати порти, куди англійці активно постачали зброю і солдатів, у африканців не вистачало ресурсів. Це означало, що перемога англійців була лише питанням часу. На території ПАР основними транспортними шляхами були залізниці, якими було зручно пускати броньовані поїзди.
Велика Британія на той час мала великий штат інженерів і досвід у будівництві поїздів. Тому, щоб захиститися від безперервних обстрілів африканців, паровози потрібно було якось укріплювати. Більшість бронепоїздів мала надійний захист від стрілецької зброї і була озброєна кулеметами «Максим».
Локомотив «NGR 4-6-2TT Havelock» отримав своє оригінальне прізвисько « Кудлата Мері» через свою нестандартну броню, зроблену з товстих канатів. Поїзд виготовили 1888 року в Дурбанській майстерні NGR і до війни використовували для транспортування прісної води. «Havelock» був виготовлений в єдиному екземплярі і мав “на борту” найкращі технічні рішення того часу.
Спочатку локомотив проєктували без можливості встановлення повноцінної броні, але війна, що почалася 1899 року, змусила англійців імпровізувати. Броня, що складалася з 3600-метрового конопляного каната, була запозичена у військового корабля «Террібл».
Цей захист не можна було назвати ефективним, але від рушничних пострілів і осколків снарядів він непогано рятував. Загальна маса локомотива – 50 тонн, плюс канати додавали ще близько 10 тонн ваги. Як паливо « Кудлата Мері», як у більшості локомотивів того часу, застосовувалося кам’яне вугілля.
На перший погляд такий захист може здатися вельми спірним, хоча і в нього були свої плюси. Наприклад, у разі пошкодження замінити канати було набагато простіше, ніж металеві пластини. Крім цього, запас мотузок можна було транспортувати в поїзді разом із солдатами. Для запобігання займання канати були просякнуті вогнетривкою рідиною.
« Кудлата Мері» успішно експлуатувалася протягом усієї війни. У 1905 році паровоз був утилізований. На згадку про незвичайний локомотив залишилися лише кілька чорно-білих знімків.
Фотографії дано в дзеркальному відображенні
