Автоматична 34 мм зенітна гармата «Ерлікон» з водяним охолодженням, прийнята на службу в 1938 році, і перебувала на озброєнні Швейцарської конфедерації аж до 1968 року, коли почала замінюватися 35-мм «Ерліконом». Мала снаряд вагою 720 грамів початковою швидкістю 900-990 м/с (у бронебійного – вище). Скорострільність 250-270 пострілів на хвилину …
У 1937-му році, незабаром після розробки 20-мм гармати, інженер Адольф Фуррер (не плутати з іншим фюррером) розробив ще потужнішу систему калібру 34-мм під оригінальний патрон 34×239 мм, який ніде більше не використовували. Фугасний снаряд масою 720 грам залишав ствол зі швидкістю понад 900 м/с. 34-мм гармата являла собою масштабовану копію 20-мм системи, зі стрічковою подачею патронів, темпом стрільби 350 вистр/хв. Авіаційна версія передбачала встановлення як у двигун літака, так і як оборонне озброєння на турелях. Якби у складі швейцарської авіації знайшовся б літак, здатний підняти цього монстра, можливо б розвиток авіації дещо змінив би свій вектор. Але так чи інакше, такого літака не знайшлося, і 34-мм гармата посіла своє місце у швейцарській армії як зенітний автомат 34 mm Flab Kan 38.
У цьому виконанні 34-мм гармата комплектувалася кожухом водяного охолодження, а її темп стрільби був знижений до 250-270 пострілів/хв. Живлення здійснювалося з нероз’ємної стрічки, покладеної в барабан місткістю 60 патронів. Тиражована в кількості 205 штук, ця зброя простояла на озброєнні до 1968 року, переживши свого творця, – Адольф Фуррер помер 1958 року у віці 84 років.
Принцип дії в обох систем був ідентичний. Коли патрон у стрічці позиціонувався в приймачі, затвор заштовхує його в камору патронника і поворотом навколо власної осі надійно замикає його. Коли шептало в задній частині відпускає ударний механізм і відбувається постріл, ствол, зчеплений із затвором, під дією віддачі відкидається назад, дорогою відбувається розблокування затвора й екстракція гільзи, і цикл повторюється. Відмінності між 20-мм і 34-мм версіями були в буфері, у 20-мм версії буфер був пружинний, а на потужнішій 34-мм версії – гідравлічний.
Гармати Фуррера, як уже зазначалося вище, були технологічно дуже складні, мали велику кількість деталей і збірок, з високою якістю механічного оброблення і практично повною відсутністю штампованих деталей. Це зумовило високу ціну цієї зброї і, зважаючи на це, відсутність продажів за кордон. В умовах нейтралітету Швейцарії, повоювати їм не довелося. Тому ці системи залишилися практично невідомими за межами Швейцарії і залишилися в тіні світових збройових брендів.
ТТХ;
Калібр – 34-мм, патрон – 34х239, вага снаряда – 720 грамів, тип автоматики – короткий відкат ствола, нарізи – 24 правобічних, темп стрільби – 250-350 пострілів за хвилину, початкова швидкість снаряда – 900-970 м/с, довжина ствола – 2760 мм, тип живлення – стрічка на 60 снарядів.
Фотографії дано в дзеркальному відображенні
