Система стрілецької зброї конструкції Анатолія Пилиповича Баришева базується на доволі неортодоксальній конструкції затвора, що використовує для роботи автоматики енергію віддачі під час стрільби з відкритого затвора (тобто із заднього шептала). Така система видається більш придатною для кулеметів, ніж для автоматів і гвинтівок, оскільки системи, що стріляють з відкритого затвора, мають потенційно гіршу точність і купчастість стрільби одиночними пострілами, порівнюючи із системами, що ведуть вогонь із закритого затвора. У кулеметах же вогонь з відкритого затвора навпаки, є перевагою, а використання конструкції Баришева дає змогу створювати доволі легкі кулемети під потужні набої, калібром від 7.62х54мм R до 12.7х108мм.
Експериментальні зразки стрілецької зброї конструкції Баришева використовують оригінальну(?) схему автоматики з використанням енергії віддачі при жорсткому замиканні затвора і наявності в конструкції рухомого елемента – компенсатора віддачі, який сприймає тиск порохових газів через дно гільзи та приводить у дію всю рухому систему. Загалом конструкцію групи затвора Баришева можна вважати глибоко модифікованою схемою з напіввільним затвором, що базується на конструкції угорця Поля Кіралі, розробленій ще за часів Другої світової війни.
Весь затвор системи Баришева складається з 4 основних частин – тіла затора, затворної рами, замикаючого важеля і компенсатора віддачі. Компенсатор віддачі своїм нижнім заднім кінцем закріплений у поздовжньо ковзному затворі та на передній поверхні має чашку для донця гільзи. Компенсатор може хитатися відносно затвора вперед-назад, впливаючи при своєму русі назад на масивну раму затвора.
Перед пострілом група затвора перебуває в задньому положенні. У момент пострілу під час натискання на спусковий гачок затворна група починає рух уперед, досилаючи патрон у ствол. Під час приходу затвора з компенсатором віддачі в крайнє переднє положення рама затвора під дією зворотно-бойової пружини продовжує рухатися вперед, водночас розташований у її задній частині замикальний важіль входить у зачеплення зі ствольною коробкою та жорстко фіксує затвор відносно ствола, а виступ на передній частині рами затвора повертає компенсатор віддачі вперед на невеликий кут, до казенного зрізу ствола.
Перед приходом рами затвора в крайнє переднє положення виступ на замикаючому важелі завдає удару по бойку і відбувається накол капсуля патрона і постріл. Тиск порохових газів через денце гільзи діє на компенсатор віддачі і прагне повернути його назад щодо жорстко замкненого затвора. При цьому верхній кінець компенсатора тисне на раму затвора, і в процесі віддачі долає її момент інерції руху вперед і силу тиску возвратної пружини, на що, по ідеї, і витрачається значна частина енергії віддачі. Після того, як інерцію рами затвора подолано, і вона почала рух назад, а компенсатор провернувся на заданий кут назад, рама затвора тягне за собою запірний важіль і розчіплює затвор зі ствольною коробкою, а потім під дією накопиченої інерції та залишкового тиску в стволі, що діє на компенсатор віддачі через гільзу, уся рухома система відходить назад, витягаючи стріляну гільзу. Під час стрільби в автоматичному режимі після повного відходу рухомої системи назад весь цикл стрільби повторюється, а під час стрільби одиночними пострілами рухома система перехоплюється шепталом у задньому положенні.
В іншому зброя системи Баришева цілком традиційна. Експериментальні зразки різних калібрів виконані з використанням вузлів уже наявних зразків зброї. Перевагами цієї системи є помітне зниження віддачі, що відчувається стрільцем, і відсутність газовідвідного тракту з усіма властивими йому проблемами. З іншого боку, розрахунок групи затвора під задані боєприпаси доволі складний, та й схема ведення вогню із заднього шептала при викочуванні рухомих частин – не дуже підходяща для зброї класу «штурмова гвинтівка» через помітну затримку першого пострілу після натискання на спусковий гачок, а також через істотний зсув точки прицілювання під час руху масивної групи затвора вперед (перед пострілом ствол трохи клює униз). Крім того, випробування, що проводилися в минулому, показали недостатню надійність цієї системи.
ТТХ:
AB-7,62 / LCZ B10 AVB-7,62 / LCZ B20
Калібр 7,62×39 M43 7,62x54R або 7,62×51 NATO
Довжина 960 / 710 мм 1000 / 750 мм
Довжина ствола 415 мм 455 мм
Вага без магазину 3,6 кг 3,9 кг
Темп стрільби 750 пострілів на хвилину 750 пострілів на хвилину
Магазин 30 патронів 10 або 20 патронів
Фотографії дано в дзеркальному відображенні
