Під час війни в Афганістані (1979-1989 рр.) на радянські транспортні колони з цивільними і військовими вантажами постійно нападали моджахеди. Зі зрозумілих причин, найбільших втрат зазнавали паливозаправники, без яких усі дії обмеженого контингенту просто були б паралізовані. З урахуванням бойового досвіду, головним чином – негативного, керівництво Міноборони СРСР поставило перед НДІ МО і промисловістю завдання розробити і побудувати спеціальні паливозаправники, що мають підвищений захист. Однак надалі спецкомісія Міністерства зробила висновки не на користь подібних засобів. Вона довела, що кількість паливозаправників, виведених з ладу, не така вже й велика. Крім того, військова присутність Радянського Союзу в Афганістані поступово почала згортатися. Повномасштабні роботи щодо бронезасобів доставки паливно-мастильних матеріалів не було розпочато, були розроблені лише ескізні проєкти.
До питання створення броньованих паливозаправників повернулися в першу чеченську війну 1994-1996 років, коли російські війська почали зазнавати відчутних втрат у різних транспортних засобах, зокрема в паливозаправниках. У Міноборони Росії було вирішено почати розробку броньованих паливозаправників для військ. Проектування машини було доручено головному конструктору Санкт-Петербурзького конструкторського бюро спеціального машинобудування (КБСМ) Пантелєєву О.В. Під час роботи над темою з’явилося кілька проєктів, що істотно відрізнялися один від одного. Були розроблені абсолютно унікальні конструкції броньованих паливозаправників. Міністерство оборони РФ у результаті розгляду запропонованих варіантів проєктів обрало один. Під переробку було виділено тільки застарілі БМП-1. За документацією КБСМ їхнє переобладнання проводилося на ремзаводі Міністерства оборони Росії.
З БМП під час переобладнання зняли баштову установку і озброєння, а також інші системи, наявність яких не була потрібна на паливозаправнику. У корпусі було встановлено паливні ємності, а також інше супутнє обладнання. У результаті переробки було виготовлено дві дослідні машини. паливозаправникам присвоїли позначення БТЗ-3.
Гусеничний плаваючий броньований паливозаправник БТЗ-3 призначається для транспортування, заправки пальним (бензин, гас, дизельне пальне) і мастилами різної техніки в районах, що мають складний рельєф місцевості та водні перешкоди. Устаткування паливозаправника складається з: спеціальних ємностей (для пального – 3000, для мастил – 100 кг); основного насосного блоку; резервного насосного блоку; паливозаправної системи; роздаткової системи з витратою від 150 літрів на хвилину (9-метровий роздатковий рукав, роздатковий кран РК-32); фільтровентиляційної установки; системи пожежогасіння; радіостанції.
Паливозаправник БТЗ-3 здатний виконувати такі операції: закрите (під тиском) заправляння; відкрите заправляння пальним; наповнення ємностей зовнішніми перекачувальними засобами або своїм насосом зі сторонніх ємностей; спорожнення ємностей зовнішніми або своїми насосами; видача пального в каністри або бідони. Час переведення машини між похідним і бойовим положеннями і назад становить не більше 3 хвилин. БТЗ-3 здатний працювати при температурах -30 … +30°С.
Один екземпляр паливозаправника БТЗ-3 проходив випробування на полігонах, другий направили до Чечні, де його випробовували в бойових умовах. Обидві машини показали себе добре і були готові до серійного виробництва.
Основні тактико-технічні характеристики:
База – гусеничне шасі БМП-1;
Максимальна швидкість – 65 км/год;
Швидкість на плаву – не менше 7 км/год;
Час переходу з похідного положення в бойове і назад – не більше 7 хвилин;
Місткість ємностей пального – 3000 л;
Обсяг перевезених мастил – 100 кг;
Витрата роздавальної системи – не менше 150 л/хв;
Номінальна тонкість фільтрації пального – не менше 20 мкм;
Роздавальний кран – РК-32;
Довжина роздаткового рукава – 9 м;
Точність обліку пального, що видається, – не більше 0,5%;
Види пального для заправки – бензин, гас, Д/Т;
Електроживлення агрегатів – від електромережі;
Рід струму, напруги – постійний, 27В;
Діапазон робочих температур – від -30 до +30;
Переборні перешкоди:
– ухил – 30 град;
– ширина рову – 2,5 м;
– висота стінки – 0,7 м;
– максимальний кут входу/виходу з води – 25 град;
Габаритні розміри:
– довжина – 6380 мм;
– ширина – 2940 мм;
– висота – 1700 мм;
Екіпаж – 2 людини.
