На початку шістдесятих років міністерство оборони Радянського Союзу оголосило конкурс на розробку бойової машини піхоти, призначеної для перевезення та вогневої підтримки особового складу мотострілецьких підрозділів. Кілька підприємств створили свої варіанти перспективної бойової машини. Волгоградський тракторний завод представив на конкурс проєкт «Об’єкт 911», головною особливістю якого була оригінальна колісно-гусенична ходова частина. За результатами порівняння представлених прототипів, побудованих різними підприємствами, військове відомство обрало «Об’єкт 765», створений у ГСКБ-2 Челябінського тракторного заводу, а волгоградський «Об’єкт 911» залишився осторонь. Тим не менш, інженери Волгоградського тракторного заводу продовжили розвиток свого проєкту й створили на його основі новий легкий плаваючий танк.
Проєкт «Об’єкт 911Б» передбачав широке використання напрацювань з колісно-гусеничної бойової машини піхоти, але при цьому суттєво відрізнявся від неї. Наприклад, новий плаваючий танк мав мати «класичну» гусеничну ходову частину з шістьма опорними котками, напрямним і ведучим колесом на кожному борту. При цьому в проєкті плаваючого танка були застосовані деякі оригінальні ідеї. Особливий інтерес становить компонування броньованого корпусу. У передній його частині був передбачений герметичний відсік, у якому розмістили низку систем і агрегатів. Основне призначення цього відсіку полягало в забезпеченні плавучості бойової машини. У середній частині корпусу розмістили бойове відділення з робочими місцями екіпажу, зокрема й механіка-водія. Усі агрегати силової установки знаходилися в кормі корпусу.
Об’єми переднього герметичного відсіку дозволили розмістити в ньому два паливні баки, два акумулятори, гідроциліндри натягування гусениць і водовідбивного щитка. Крім того, у відсіку зберігалася частина ЗІП. При цьому в відсіку залишалося місце для двох осіб. Передбачалося, що перспективний танк «Об’єкт 911Б» у разі потреби зможе виконувати функцію санітарної машини. Передній відсік отримав власну систему вентиляції, яку потрібно було вмикати після посадки людей.
Компонування броньованого корпусу дозволило застосувати кілька оригінальних рішень, що стосувалися бронезахисту. Лобовий лист корпусу мав товщину 10 мм, борти переднього вантажного відсіку – 8 мм. Дах і днище переднього відсіку виготовлялися з бронелистів товщиною 6 мм. Лобові деталі, за якими розміщувалися лише агрегати, що мало впливали на живучість машини, фактично слугували протикумулятивним екраном для бойового відділення. Передня стінка житлового об’єму мала товщину 35 мм і збиралася з кількох бронелистів. Борти бойового відділення планувалося збирати з двох листів: верхній мав мати товщину 45 мм, нижній – 20 мм. Знизу житловий об’єм захищався днищем товщиною 10 мм. Між бойовим і моторно-трансмісійним відділеннями передбачили дві броньовані плити товщиною по 35 мм із протипожежною перегородкою між ними. Рівень захисту моторного відсіку відповідав передньому об’єму. Таким чином, танк «Об’єкт 911Б» мав своєрідну броньовану капсулу екіпажу, яка нині вважається однією з основних рис танків майбутнього.
У моторно-трансмісійному відділенні танка «Об’єкт 911Б» розмістили силовий блок, створений на основі дизельного двигуна УТД-20. Дизель потужністю 300 к.с. передавав крутний момент на двовальну п’ятиступеневу коробку передач, яка розподіляла потужність на гусеничний або водометний рушій. Порівняно компактний дизельний двигун дозволив зменшити висоту броньованого корпусу в порівнянні з існуючим танком ПТ-76. Крім того, водомети були перенесені з верхньої частини корпусу в нижню, що так само вплинуло на габарити бойової машини.
У результаті застосування оригінальних компоновочних рішень плаваючий танк «Об’єкт 911Б» вийшов порівняно невеликим. За довжини та ширини корпусу 7,1 і 2,8 метра відповідно перспективна машина мала загальну висоту не більше 1,61 метра (при максимальному кліренсі). Загальна висота корпусу – 830 мм. Така мала висота танка, як передбачалося, мала підвищити його живучість на полі бою, хоча в окремих випадках могла негативно впливати на пошук цілей і прицілювання.
У проєкті «Об’єкт 911Б» використовувалася гусенична ходова частина, створена для БМП «Об’єкт 911». При цьому на дослідному зразку застосовувалися деякі елементи ходової частини, запозичені в серійного плаваючого танка ПТ-76. Шість опорних котків на кожному борту машини мали індивідуальну підвіску з пневматичним амортизатором. На робочому місці механіка-водія передбачили пульт керування ходовою частиною. За його допомогою екіпаж міг регулювати кліренс машини в межах від 100 до 450 мм, а також змінювати крен і диферент. За мінімального кліренсу загальна висота танка «Об’єкт 911» не перевищувала 1265 мм.
Екіпаж плаваючого танка «Об’єкт 911Б», як і в базовій бойовій машині піхоти, складався лише з двох осіб: механіка-водія та командира-навідника. Вони розміщувалися в єдиному бойовому відділенні. Робоче місце командира розташовувалося біля лівого борту бойового відділення, механіка-водія – біля правого. Цікавою особливістю перспективного танка стала платформа, на якій встановили сидіння водія та органи керування машиною. Платформа і невелика башточка з приладами спостереження незалежно від кута повороту башти постійно перебували в одному й тому самому положенні, необхідному для керування танком. Поворотна платформа могла використовуватися і для руху заднім ходом. Для цього за командою водія всі механізми керування блокувалися, платформа розгорталася на 180° і блокування керування знімалося.
Для водіння машини вдень механік-водій використовував три перископічні прилади ТНПО-170, для руху вночі центральний перископ замінювався приладом нічного бачення ТВН-2Б. Аналогічні прилади спостереження встановлювалися на робочому місці командира. На дослідному зразку танка прилади спостереження дозволяли командиру оглядати лише сектор попереду башти. Для кругового огляду доводилося повертати башту.
Основною зброєю нового плаваючого танка стало 73-мм гладкоствольне знаряддя 2А28 «Гром». В одній установці із знаряддям розміщували кулемет ПКТ калібру 7,62 мм. Для наведення знаряддя командир танка міг використовувати ручні приводи або електромеханічну систему «Кристал». В обох випадках танк міг вести вогонь у будь-якому напрямку з підвищенням зброї від -3° до +30°. На робочому місці командира встановлювався комбінований (денний і нічний) безпідсвітковий приціл ПКБ-62. Основним боєприпасом знаряддя 2А28 був активно-реактивний постріл із кумулятивною бойовою частиною. За максимальної дальності стрільби близько 1300 мм боєприпас знаряддя «Гром» міг пробити до 300 мм гомогенної броні. У кормовій ніші башти розміщувалася механізована укладка механізму заряджання на 27 пострілів. Ще 13 боєприпасів знаходилися в укладках бойового відділення. Механізм заряджання танка «Об’єкт 911Б» мав оригінальну конструкцію. Усередині кормової ніші розміщувалася «ланка» з 27 труб, у які вкладалися боєприпаси. За допомогою електричного або ручного приводу труба підводилася до подаючого лотка, після чого механізм досилання надсилав боєприпас у ствол.
Для внутрішнього зв’язку плаваючий танк «Об’єкт 911Б» оснастили переговорним пристроєм Р-124. Зв’язок з іншими бойовими машинами та командуванням передбачалося підтримувати за допомогою радіостанцій Р-123 і «Вистріл-М». Робоче місце механіка-водія для водіння танка в складних умовах обладнали навігаційною апаратурою ТНА-2 «Сітка».
Перспективний плаваючий танк «Об’єкт 911Б» вийшов не тільки невеликим, але й порівняно легким. Його бойова маса дорівнювала 12,5 тонни. Маючи 300-сильний двигун, машина могла розганятися на шосе до швидкості 70–72 км/год і долати водні перешкоди зі швидкістю до 11 км/год. Ємність паливних баків забезпечувала запас ходу на рівні 500 кілометрів.
У 1964 році Волгоградський тракторний завод побудував єдиний прототип перспективного плаваючого танка. Під час випробувань «Об’єкт 911Б» показав високі ходові та вогневі характеристики. За низкою параметрів він перевершував наявний ПТ-76, але кілька особливостей нового проєкту негативно позначилися на його подальшій долі. Примітно, що оригінальний механізм заряджання та поворотна платформа з робочим місцем механіка-водія зацікавили військових і не викликали особливих претензій.
За деякими даними, майбутнє нового плаваючого танка визначилося через його ходові характеристики та комплекс озброєнь. Плаваючий танк «Об’єкт 911Б» за низкою параметрів нагадував нещодавно створену бойову машину піхоти БМП-1 і, як тоді вважалося, не мав переваг перед нею. Плаваючий танк і бойова машина піхоти мали схожий рівень захисту і рухливість, а також оснащувалися майже однаковим комплексом озброєнь. При цьому БМП-1, на відміну від танка, могла перевозити десант, що й визначило вибір військових. Прототип танка «Об’єкт 911Б» пройшов випробування, після чого проєкт було закрито. Побудована бронемашина наразі перебуває в музеї бронетанкової техніки міста Кубинка.
