Усім відомо, що перший в історії повітряний таран здійснив на початку Першої світової війни штабс-капітан Петро Нестеров, який збив таким чином австрійський двомісний розвідник. При цьому сам Нестеров загинув. Але зовсім мало хто знає, хто здійснив перший у світі таран на реактивному надзвуковому винищувачі. А здійснив його капітан Геннадій Єлісєєв, 28 листопада 1973 року.
На початку 1970-х США за допомогою свого тодішнього союзника – шахського Ірану – здійснювали таємну розвідувальну операцію “Темний Ген” (Dark Gene) з метою виявлення та визначення характеристик радянських систем ППО в Закавказзі. В операції були задіяні іранські розвідувальні “Фантоми” RF-4C зі змішаними екіпажами.
Ці машини своїми польотами тримали в постійній напрузі радянську ППО, змушуючи вмикати радари, які видавали своє місце розташування. Іноді літаки-розвідники вторгалися на невелику глибину в повітряний простір СРСР, але Совєти не встигали підняти перехоплювачі і наздогнати порушника, перш ніж той йшов за лінію кордону. Але 28 листопада 1973 року “Фантом” зайшов занадто далеко, і його атакував винищувач МіГ-21СМ капітана Єлісєєва, який злетів за тривогою. Загалом було піднято три винищувачі, але інші два не встигли прибути в точку перехоплення.
У двобої, що стався потім, досі багато незрозумілого, оскільки матеріали розслідування все ще засекречені. В опублікованій інформації йдеться про те, що Єлісєєв, отримавши наказ знищити порушника, випустив по ньому одну за одною дві ракети К-13, але вони або пройшли повз, або не спрацювали, або, що найімовірніше, були відведені убік запущеними “Фантомом” тепловими пастками.
Взагалі, під крилом МіГ-21СМ укріплено чотири пілони підвіски озброєння, відповідно, він може нести чотири ракети, але чомусь Єлісєєв випустив тільки дві. Незрозуміло, чи були у нього ще ракети. Крім ракет, на “Мігу” стояла двоствольна 23-міліметрова гармата ГШ-23Л, але, знову ж таки, з незрозумілої причини Єлісєєв її не задіяв. Можливо, вона була несправна.
Подальший розвиток подій у різних джерелах виглядає досить суперечливо. Одні пишуть, що льотчик отримав із землі категоричний наказ “Збити за всяку ціну!”, який прямо змушує його до тарана. Інші – що Єлісєєв сам запросив по радіо дозвіл на таран, причому він повторив запит двічі, перш ніж отримав згоду.
У цей час “Фантом” із “Мігом” на хвості вже наближався до радянсько-іранського кордону. Намагаючись не дати його перетнути, Єлісєєв таранив “Фантом”, закінцівкою крила зрізавши йому кіль. За іншими даними, льотчик не розрахував траєкторію і вдарив ворога фюзеляжем. Розвідник втратив керування і звалився на землю, але екіпаж – іранський льотчик Мохаммед Шокунія і полковник ВПС США Джон Сондерс – встиг катапультуватися і був схоплений радянськими прикордонниками під час спроби перейти кордон.
А МіГ ще деякий час летів зі зниженням, поки не врізався в гору. З невідомої причини Єлісєєв катапультою не скористався. Уже через кілька днів йому посмертно присвоїли звання Героя Радянського Союзу. А полонений екіпаж лише через 16 днів повернувся до Ірану. Можна тільки гадати, що стало умовою такого швидкого звільнення. Можливо, їх обміняли на якихось заарештованих радянських розвідників, але це лише гіпотеза.
P.S. Не можна не згадати і про існування третьої гіпотези, зовсім вже не героїчної, через що про неї воліють мовчати в урапатріотичній Московії. За цією версією, капітан Єлісєєв лише випадково врізався у “Фантом”. Найімовірніше, радянський льотчик намагався виконати спеціально відпрацьований для подібних випадків прийом – пройти максимально близько, на пересічних курсах, з літаком-порушником і перевернути його реактивним струменем свого двигуна, але при цьому сам потрапив у вихровий слід “Фантома”, який рухався попереду, не впорався з керуванням і зачепив його крилом. У будь-якому разі, редакція ЄНОТА, схиляється саме до цієї версії.
