МОТОЦИКЛ BMW R75 (Німеччина-1939 рік)

BMW R75 вважається найдосконалішим армійським мотоциклом Другої світової війни. Образ автоматників на мотоциклі з коляскою, озброєних кулеметом, став символом німецького бліцкригу.

У 1930-х роках перед європейськими сухопутними військами постала задача покращення мобільності. Із відмовою від кавалерії до 1935 року з’явилася концепція мотоциклетної піхоти. На мотоцикли покладались завдання забезпечення, розвідки, охорони, мобільної оборони, переслідування противника на короткій дистанції. Спочатку в арміях використовували цивільні моделі, які перефарбовували у захисні кольори. Але дуже скоро стало зрозумілою необхідність створення спеціальних армійських мотоциклів підвищеної прохідності, які могли б ефективно застосовуватись поза дорогами, на пересіченій місцевості.

РОЗРОБКА І ВИРОБНИЦТВО

У листопаді 1937 року Верховне командування вермахту сформулювало основні технічні вимоги до армійського мотоцикла підвищеної прохідності, які включали: широкі шини (16 х 4,5 дюйма), широкі крила з достатнім просвітом для встановлення протибуксувальних ланцюгів на провідні задні колеса; запас ходу 350 км; максимальна швидкість по шосе повністю спорядженого мотоцикла — 95 км/год., середня швидкість — 80 км/год; дорожній просвіт — не менше 150 мм; вантажопідйомність — 250 кг на мотоцикл і 250 кг — на коляску.

У 1939 році свої прототипи представили компанії «Цюндапп» і BMW. Обидва мотоцикли (KS750 і R75) мали однаковий об’єм двигуна — 750 см³ — і колісну формулу 3×2 (колесо коляски також було провідним). Після випробувань до виробництва був рекомендований «Цюндапп» KS750. Компанії BMW запропонували випускати KS750 за ліцензією.

BMW відмовилась від цієї пропозиції. Компанія вирішила доробити R75 у напрямку уніфікації з KS750 основних вузлів і механізмів, довівши її до 70 %. Але не всі агрегати були уніфіковані, що негативно вплинуло на експлуатацію в бойових умовах. Від KS750 модель BMW R75 отримала систему заднього приводу на колесо коляски, верхнє розташування клапанів і гідравлічні гальма на задніх колесах. Доробка R75 тривала під керівництвом конструкторів Йозефа Хопфа і Алекса фон Фалькенхаузена до 1941 року. В результаті у виробництво пішли обидва мотоцикли — R75 і KS750.

Перші серійні BMW R75 були випущені в липні 1941 року. Вони призначалися для Африканського корпусу фельдмаршала Роммеля і для Східного фронту. «Африканський» варіант R75, що отримав назву «Сахара», був дороблений під особливості дій у пустелі. Найпомітнішою доробкою стало розміщення нового повітряного фільтра на бензобаку. Фільтр прикривався великим ковпаком, схожим на каску. Мотоцикли R75, що випускалися до 1942 року, мали неофіційні назви «Європа» або «Росія». BMW R75 став вершиною технічної думки 1940-х років. Але за технічну досконалість довелося заплатити високою ціною виробництва. Мотоцикл коштував 2630 рейхсмарок, що було дорожче за автомобіль підвищеної прохідності VW Typ 82 «Кюбельваген» або американський джип «Вілліс» MB.

Можливо, з цієї причини за весь період виробництва з початку 1941-го по 18 жовтня 1944 року було випущено лише 17 635 мотоциклів BMW R75 (за іншими даними — 16 510 одиниць), ще близько 350 одиниць зібрали в майстернях із запчастин. Після війни з січня по червень 1946 року для СРСР у рахунок репарацій було зроблено ще 98 екземплярів BMW R75. Для порівняння, у США за роки війни було виготовлено (з урахуванням ліцензійних копій Ford) 659 тис. джипів «Вілліс» MB.

БОЙОВЕ ЗАСТОСУВАННЯ

Основне призначення мотоциклів з коляскою підвищеної прохідності — використання у складі розвідувальних або окремих мотоциклетно-стрілецьких частин. У розвідувальному батальйоні піхотної дивізії був мотоциклетний ескадрон, у якому було 10 автомобілів і 61 мотоцикл, з них 54 — з колясками. У розвідувальному дивізіоні танкових і мотопіхотних дивізій було до трьох мотоциклетних рот. Дивізії військ СС у 1940–1942 роках також мали мотоциклетно-стрілецькі батальйони. До 1943 року мотоциклетні батальйони входили також до складу стрілецьких бригад танкових дивізій, наприклад, у 9-й танковій дивізії в Європі та 21-й (5-й легкої африканської) танковій дивізії корпусу Ервіна Роммеля в Африці. BMW R75 був одним із головних видів транспорту німецьких повітряно-десантних військ, його часто доставляли до місця висадки на зовнішній підвісці літаків і на вантажних планерах. У частинах Роммеля варіант «Сахара» часто використовувався як легкий тягач.

Це було передбачено конструкцією — у штатну комплектацію входив фаркоп із жорсткою тягою, розміщеною між мотоциклом і коляскою. BMW R75 міг буксирувати протитанкову 37-мм гармату РаК-35/36 або причепи. Для R75 випускалися спеціальні двоколісні причепи вантажопідйомністю до 350 кг. Їх можна було зчіплювати у кілька штук і транспортувати колоною. Причіп використовувався, зокрема, для перевезення 81-мм міномета s.Gr.W.34 або протитанкової рушниці. Однак у процесі експлуатації з’ясувалося, що при буксируванні переднє колесо мотоцикла підіймалося, через що порушувалося керування.

КОНСТРУКЦІЯ

BMW R75 був спроєктований спеціально для вермахту. Він призначався для експлуатації в умовах бездоріжжя, відірваності від баз технічного обслуговування та постачання. Все це відобразилося в його конструкції.

Протягом випуску BMW R75 його конструкція кардинально не змінювалась. Зварна рама стала розбірною, були внесені зміни для підсилення окремих деталей, а також захисту циліндрів і карбюратора. Модель «Сахара» отримала новий повітряний фільтр.

РАМА І ВИЛКА

Мотоцикл мав трубчасту раму, що складалася з восьми основних частин, які з’єднувалися болтами. Це дозволяло у разі поломки не ремонтувати чи замінювати всю раму, а обмежитися заміною зламаного фрагмента. Така конструкція дозволяла мати у запасі на відділення з 10–12 мотоциклів лише три запасні рами. Вилка BMW R75 була телескопічною, посиленою з масляними амортизаторами. Використання в амортизаторах звичайного машинного масла спрощувало експлуатацію в польових умовах.