Програма створення винищувача «Lavi» (івр. — Молодий лев) почалася в лютому 1980 року, коли урядом Ізраїлю було дано вказівку ВПС Ізраїлю створити технічні специфікації для майбутнього винищувача. Новий літак призначався для виконання ударних операцій (безпосередня авіаційна підтримка та ізоляція поля бою) зі здатністю вести повітряний бій для самооборони. Дослідницькі роботи почалися в жовтні 1982 року. Як постачальника двигунів було обрано американську фірму Pratt & Whitney.
Одномісний однодвигуновий літак «Lavi» виконаний за схемою «качка» з трикутним низькорозташованим крилом. У конструкції широко використовуються композити, частка яких досягає близько 22% (за масою). З вуглепластику виконані обшивка та несилові елементи конструкції крила, кіль, ПГО, поверхні керування, кришки люків. Стрілоподібність крила по передній крайці 54 град.
Літак має дев’ять поверхонь керування: дві консолі цілоповоротного ПГО, два відхиляних носка крила на зовнішній частині консолей крила, два внутрішніх і два зовнішніх елевони, а також кермо напряму. Шасі трьохопорне з такими, що прибираються у фюзеляж, одноколісними стійками. Колія шасі 2,31 м, база 3,86 м.
Система керування польотом цифрова електродистанційна з чотириканальною схемою резервування та без резервної механічної проводки, розроблена американською фірмою Лір Астроникс та ізраїльською МВТ. Ручка керування польотом з центральним розташуванням.
Спинка катапультованого крісла льотчика (Мартін-Бейкер Mk.10) має невеликий нахил (10 град). Від великого нахилу, як, наприклад, на винищувачі F-16, було вирішено відмовитися внаслідок того, що ізраїльські льотчики під час польотів на F-16 стикалися з надмірною напруженістю м’язів плечового пояса та шиї.
Комплекс БРЕО на 60-70% складається з компонентів ізраїльської розробки. Фірма Елта спроєктувала РЛС, систему РЕБ та зв’язкове обладнання. Багаторежимна імпульсно-доплерівська РЛС EL/M-2032 (яку передбачалося встановити на літаку TD у 1991 р.) створювалася на основі розробленої у 1970-х роках РЛС EL/M-2021B. Очікувалося, що вона буде порівнянною за характеристиками з РЛС APG-68, яка застосовується на літаках F-16C, і буде мати режими супроводу повітряних цілей на проході, картографування місцевості з високою роздільною здатністю та обходу наземних перешкод при доплерівському звуженні променя, виявлення надводних цілей. Максимальна дальність виявлення цілей — 56 км.
Обчислювальний комплекс являє собою розподілену систему з 17 процесорів. Центральна бортова компактна ЕОМ АСЕ-4 фірми Елбіт має масу 54 кг, швидкодію до 600 тис. опер./с та великий обсяг пам’яті (128 К) при середньому напрацюванні на відмову 2500 год. ЕОМ сумісна з шиною даних, що відповідає стандарту MIL-STD-1553B. Встановлена система керування підвісним озброєнням SMS-86.
У 1991 р. передбачалося встановити ІНС TINS 1700 фірми Тамам та приймач супутникової навігаційної системи. Кабіна літака обладнана трьома багатофункціональними індикаторами на приладовій дошці (один з кольоровим ЕПТ, два — з монохромними ЕПТ) ізраїльських фірм Елбіт та Астронотикс і ширококутним дифракційним ІЛС фірми Х’юз. Фірма Елоп розробляла нашоломний індикатор з волоконно-оптичним кабелем, який має поле зору 30 х 30 град.
Програму досліджень передбачалося завершити до 1990 року, надалі передбачалося серійне виробництво літаків. Усього було збудовано п’ять фюзеляжів, але повністю завершені тільки два дослідні літаки. 31 грудня 1986 року прототип винищувача вперше піднявся в повітря.
США, за допомогою яких здійснювалася розробка «Lavi», не висловлювали бажання надавати значну фінансову підтримку й на етапі його серійного виробництва. А без такої підтримки серійний випуск був неможливий через необхідні великі фінансові вкладення. У результаті в серпні 1987 р., після виконання дослідними літаками 82 польотів, ізраїльський уряд ухвалив рішення відмовитися від подальшого здійснення програми літака «Lavi». Замість «Lavi» Ізраїлю була надана можливість закупити додаткову кількість американських винищувачів F-16.
Історія «Lavi» на цьому не завершилася. Ізраїль зумів добудувати третій (двомісний) дослідний літак, який був уперше піднятий у повітря 25 вересня 1989 р. і відтоді використовується як літальна лабораторія TD (Technology Demonstrator) для доведення бортового електронного обладнання та інших перспективних літаків ізраїльської розробки.
Льотно-технічні характеристики «Lavi»:
Розмах крила, м: 8,78;
Довжина, м: 14,57;
Висота літака, м: 4,78;
Площа крила, м²: 33,05;
Маса, кг: порожнього спорядженого літака — 9990, максимальна злітна — 19278;
Пальне, л: внутрішні — 2625, ПТБ — 4165;
Двигун: 1 ТРДДФ Pratt & Whitney PW1120;
Тяга, кН (кгс): нефорсована — 1 x 55,6 (5670), форсована — 1 x 82,7 (8440);
Максимальна швидкість польоту, км/год: крейсерська біля землі — 1106; на висоті 11000 м — М=1,85;
Бойовий радіус дії, км: 1855-2130;
Практична стеля, м: 18000;
Макс. експлуатаційне перевантаження: 9;
Екіпаж, чол.: 1;
Озброєння: одна 30-мм гармата, бойове навантаження — 7260 кг на 11 вузлах підвіски.
