Коли саме з’явилися магазини-пастки для автоматичних гвинтівок, сказати складно. За деякими даними, вперше до них додумалися учасники збройних конфліктів на Балканах після краху СРСР. За іншими даними, такі міни вже використовували в Афганістані, а можливо, і ще раніше в Африці. Хай там як, сам факт існування такої підступної штуки змушує солдатів пам’ятати одну просту істину.
Проста істина зводиться до такого правила: будь-які сторонні предмети, що валяються на землі (або ще деінде) в зоні бойових дій, НЕ МОЖНА чіпати руками. Стосується це буквально всього, чи то невинна дитяча іграшка, чи то потенційно корисний магазин від автомата. Причина такого суворого підходу вкрай проста: при створенні мін-пасток на війні використовують найрізноманітніші предмети.
Магазин-пастка – це апофеоз мінерської думки. Під час зовнішнього огляду (на погляд, на вагу, на нюх) перевірити, чи є кинутий магазин пасткою, чи насправді є загубленим магазином з патронами, не можна. Тому чіпати руками такі речі можна тільки спеціально підготовленим людям – саперам. Розрахована міна на те, щоб вбити або покалічити солдата противника при спробі розрядити магазин. Неважливо, як це відбуватиметься: чи спробує боєць витягти патрони вручну в запас, чи використає магазин для стрільби. Підсумок у будь-якому разі буде вкрай сумний.
Всередину магазину-пастки поміщається заряд вибухонебезпечної речовини, в яку встановлюється детонатор. До детонаторного підводиться механічний бойок, який з’єднується з обрізаною пружиною подавателя патронів. Тієї самої, яка змушує набої рухатися вгору під час стрільби або ручного розряджання магазину. Що сильніше розслабляється пружина, то менше тиску чиниться на бойок. У якийсь момент пружина перестає утримувати бойок, і він активує детонатор. Детонатор взаємодіє із зарядом, після чого відбувається вибух.
Пружина, що утримує бойок над детонатором, притискається за допомогою звичайних патронів. Залежить це від розміру заряду вибухової речовини і розміру детонатора. Порожній простір магазину заповнюється патронами або гільзами. Тому при струшуванні магазин видає звичний звук, нічим себе не видаючи.
Але на війні трапляється всяке і буває так, що вам просто потрібен запасний магазин і ви вирішили скористатися знайденим магазином. По-перше, не забувайте про те, що і самі набої можуть виявитися з сюрпризом і спроба вистрілити такими набоями призведе до вибуху. По-друге, звісно, краще віддайте магазин на перевірку фахівцеві. Якщо такого немає поруч, а ви все ще не полишили ідею скористатися підозрілим магазином, то, в жодному разі, не намагайтеся зрушити верхній патрон або зняти кришку магазина (!!!). Візьміть багнет-ніж, на його зворотному боці є пилка, і в зазначеному на фотографіях місці зробіть невеликий пропил, через який ви зможете зазирнути всередину магазину.
Для надійності можна зробити другий пропил з протилежного боку і зазирнути в щілину на просвіт.
Але пам’ятайте, що пропил потрібно робити саме в зазначеному місці, бо якщо ви зробите пропил вище, то його може перекрити подавач і ви нічого не побачите. Якщо виявили всередині магазину підозрілий предмет, то в жодному разі не викидайте його (його може підібрати інший солдат) такий магазин знищують на місці підривом, за допомогою накладного заряду.
