Наприкінці 1947 року Г.А. Коробов створює в Тульському ЦКБ-14 новий автомат ТКБ-454-43 (ТКБ – Тульське Конструкторське Бюро), уперше оснащений системою газового гальмування легкого вільного затвора, що забезпечувала простоту конструкції, скорочення витрат під час виробництва і полегшення зброї.
Незважаючи на те, що в досить простому автоматі ТКБ-454-43 не було газовідвідного вузла і вузла жорсткого замикання каналу ствола, конструктору вдалося домогтися зниження зусилля віддачі зброї майже удвічі, що, у порівнянні з автоматом АК-47, значно підвищило стійкість під час стрільби безперервним вогнем із нестійких положень.
Виробничо-технічні показники зброї Коробова, що багаторазово перевищували аналогічні показники штатного автомата Калашникова, призвели до того, що ним зацікавилися в Міністерстві оборонної промисловості СРСР. Автомат Коробова пройшов заводські випробування. Однак через сильну «загазованість» системи і у зв’язку з можливістю створення більш раціональної конструкції з використанням нового напіввільного затвора з важільним гальмуванням, роботу над ТКБ-454-43 було припинено.
У 1948 році з’являється нова модель автомат Коробова – ТКБ-454-5. Його автоматика працювала за принципом віддачі напіввільного затвора з важільним супроводом. Замикання в цьому зразку здійснювалося масою стебла затвора через важіль уповільнення, що мав два фігурних плеча, розташованих паралельно і з’єднаних одне з одним перемичкою. Плечі важеля уповільнення забезпечували кінематичний зв’язок між бойовою личинкою і стеблом затвора, а перемичка слугувала для опори бойової личинки під час пострілу. Нижні кінці плечей важеля уповільнення впиралися в бойовий упор ствольної коробки, а верхні, довші, взаємодіяли із задньою частиною стебла затвора. Співвідношення плечей важеля було підібрано таким чином, що зміщенню бойової личинки на 1 мм відповідало зміщення остова затвора на 3,5 мм. Для виключення відскоку затвора був автоспуск, що нейтралізував відскік стебла затвора в передньому положенні для уповільнення темпу стрільби. Водночас відмикання каналу ствола відбувалося дуже м’яко, оскільки стрілець спочатку відчував тільки імпульс віддачі від пострілу завдяки напіввільному відмиканню, і лише потім на нього накладали імпульс під час удару рухомих частин у крайньому задньому положенні.
Схему, використану в ТКБ-454-5, Коробов послідовно вдосконалював у наступних модифікаціях автомата ТКБ-454 (ТКБ-454-6, ТКБ-454-7А).
У 1951 році він представив на полігонні випробування чергову модель автомата зі схемою роботи автоматики з напіввільним затвором. Принцип дії автоматики був заснований:
– на розвантаженні патронника канавками великого поперечного січення, що забезпечувало раннє й ефективне розвантаження патронника;
– на підпорі гільзи в патроннику під час пострілу вільною масою інерційного тіла, що діє на гільзу не безпосередньо, а через важіль, що створювало необхідний підпір гільзи малою масою вільного інерційного тіла.
Перед пострілом частини затвора перебувають у крайньому передньому положенні, а саме:
– бойова личинка з ударником і викидачем спирається на пеньок ствола;
– важіль перебуває в майже вертикальному положенні, спираючись нижньою кромкою на упор перемички ствольної коробки в її середній частині, шийкою на бойову личинку, а верхнім пір’ям сприймає поздовжній тиск уперед від стебла затвора, яке підпирає поворотна пружина.
Під час пострілу тиск від гільзи передається через бойову личинку на важіль, який, спираючись на упор коробки, повертається і відкидає стебло затвора назад. За час розвороту важеля тиск у стволі падає до атмосферного, а стебло затвора отримує запас кінетичної енергії, достатній для відкату в крайнє заднє положення.
Загалом автомат Коробова вирізнявся простотою конструкції і технологічністю деталей (а отже, і малою трудомісткістю і вартістю), більшу частину яких виготовляли методом холодного штампування з листової сталі. Відсутність жорсткого вузла замикання не тільки усунула трудомісткі операції з його налагодження, а й розвантажила ствольну коробку, що дало змогу істотно знизити масу автомата. Важливим економічним фактором стало використання без будь-яких додаткових доробок серійно випускається магазину від АК-47.
Однак повністю оцінити автомат Коробова за всіма характеристиками не стало можливим внаслідок низької живучості муфти ствола. Річ у тім, що основна частина патронника, за винятком його задньої частини, була утворена в стволі. Ствол монтувався з натягом у муфті, яка утворювала нижні стінки канавок і задню частину патронника довжиною 8 мм.
У 1952 році на випробування був представлений доопрацьований автомат ТКБ-454-7А. Проведені на полігоні Головного Артилерійського Управління (ГАУ) оціночні випробування автомата ТКБ-454 показали, що його конструктивні особливості дозволяють порівняно зі штатним автоматом АК-47:
поліпшити купчастість стрільби малодосвідченими стрільцями в 1,3 – 1,9 раза;
спростити конструкцію автомата і знизити трудомісткість виготовлення у 2(!) рази;
знизити вагу автомата на 0,5 кг.
Водночас під час випробувань було виявлено низьку службову міцність багатьох деталей і низку конструктивних недоробок окремих вузлів, перелік яких зайняв два аркуші.
У 1953 році ЦКБ-14 подало на випробування доопрацьовані автомати Коробова. У цих автоматів патронник з канавками, за винятком кульового входу, був сформований у муфті ствола, зміцнені практично всі деталі, а кадмування рухомих частин (досить дороге і шкідливе виробництво) замінено фосфатуванням.
До цього часу 1953 року ДАУ на основі позитивних результатів робіт, досягнутих Коробовим на автоматі ТКБ-454, видає нові тактико-технічні вимоги (ТТТ) та організовує дослідно-конструкторські роботи зі створення нового уніфікованого стрілецького комплексу – легкого автомата і ручного кулемета під патрон 7.62х39 мм. Таким чином, випробування ТКБ-454 були проведені на відповідність новим ТТТ.
Результати випробувань показали доцільність більшості доопрацювань автоматів. Однак при цьому було виявлено низку особливостей, властивих застосованій схемі автоматики:
початкова швидкість куль у середньому на 38,5 м/с нижча, ніж у АК-47 через наявність канавок у патроннику;
нерівномірний темп стрільби, як у нормальних, так і в погіршених умовах експлуатації, зміна якого сягала 185 вистр/хв (утричі більше, ніж у АК). Причина в специфічній роботі автоспуску (конструктивна), що виконує роль противідскоку стебла затвора і сповільнювача темпу стрільби;
стрільба чергами штатними холостими патронами неможлива. Потрібна розробка посиленого холостого патрона;
дулове полум’я під час стрільби значно більше за величиною та інтенсивністю, ніж в АК (довжина форсу 200-250 мм проти 30-40 мм), що пояснюється меншою повнотою вибухового розкладання пороху через застосування напіввільного затвора. Крива тиску в патроннику має менший максимальний тиск, більший час наростання тиску до максимального, більший час дії тиску до моменту вильоту кулі.
Незважаючи на виявлені недоліки системи, використовуваної Коробовим, було відзначено два позитивні моменти – маса автомата ТКБ-454 майже на 0,5 кг менша від АК-47, а витрати в верстато-годиннику приблизно в 2,2 раза менші, ніж для АК-47, що, безсумнівно, вплинуло на остаточний висновок: «Для остаточного вирішення питання щодо необхідності продовження подальшої роботи над автоматом Коробова доцільно виготовити невелику серію (приблизно 20 шт.) таких автоматів на курсах “Постріл” в стрілецькому тактичному комітеті на полігоні та на тривалих випробуваннях порівняльних випробувань з автоматами Калашникова на стрілецьких тактичних комітетах і на полігоні “Пострел”. ) таких автоматів і піддати їх широким порівняльним випробуванням з автоматами Калашникова на курсах «Постріл» у стрілецькому тактичному комітеті, на випробувальному полігоні і тривалій експлуатації у військах”.
Водночас було проведено науково дослідницьку роботу з дослідження автоматики автомата Коробова, яка нібито виявила (на комісію, найімовірніше, чинило сильний тиск «калашниковське» лобі, яке не могло допустити програшу «кращого у світі автомата») «практичну неможливість створення безвідмовного зразка за цією схемою». У результаті автомат моделі ТКБ-454 залишився в розряді дослідних зразків.
Однак Коробов продовжив відпрацювання системи, в результаті чого був розроблений автомат ТКБ-517 (і кулемет), створений на базі ТКБ-454, який виступив у другій половині 1950-х років основним конкурентом системи Калашникова АКМ на конкурсі на нову автоматичну зброю Радянської Армії, і, цілком закономірно, так само «програв».
ТТХ
Калібр, мм 7.62х39
Довжина, мм 885
Вага з магазином, кг 3.65
Магазин, кол. патронів 30
P.S. Згодом, безпідставність висновків про нібито «практично неможливе створення безвідмовної зброї за схемою з напіввільним затвором Коробова» довели французи в їхній штурмовій гвинтівці FAMAS, що мала схожий принцип роботи автоматики.
