Знаєте що це? Це паровоз, причому не сказати що якийсь дуже новий — це німецький DRG Class 05 №003, паровоз спеціальної серії, призначеної для роботи з експресами на лінії Берлін-Гамбург. Два перші паровози були плюс-мінус традиційного компонування, а ось третій після семи років експлуатації був перероблений в незвичайний для паровозів дизайн з передньою кабіною. В принципі, це покращувало огляд, звичайно — котли тодішніх паровозів стали вже просто непристойно величезними, тож як машиністу треба було бачити семафори-стрілки і таке інше — вже навіть не дуже зрозуміло, а тут ще швидкісні експреси, з регулярним рухом на швидкостях понад 140 км/год (конструктивна швидкість паровозів серії становила 175 км/год, а в травні 1936 року DRG Class 05 №002 встановив світовий рекорд, взявши позначку 200,4 км/год.)
Загалом, 1944 року останній із трьох суперпаровозів переробили. І мало того, що кабіну винесли вперед, так ще й накрили всю машину кожухом тепловозного вигляду. Те, що в нього там усередині звичайний, загалом паровоз — так по фотографії і не здогадаєшся. Але найцікавіше (і незрозуміле), як у нього працювала система подачі вугілля з тендеру в котел? Між котлом і тендером навіть є щось на кшталт кабіни, але ж не лопатою прокидати таку дурницю… Зрозуміло, що вона була механізованою, але як?
Але й паровоз вийшов на славу: пропрацював він до кінця 50-х, цілком конкуруючи з тепловозами (незважаючи на те, що по зносу йому знизили тиск пари і рекордів швидкості він уже не ставив), разом з класичними братами тягав експреси за маршрутом Гамбург – Кельн – Франкфурт, і замінити і було якщо можна, то дуже дорого. Швидкісні локомотиви – це не масовий товар був тоді. Списали їх уже в електровозну епоху, що настала у ФРН.
