З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року все частіше виникає питання: скільки людей Москва фізично може мобілізувати і відправити на забій, остаточно не розваливши при цьому власну економіку і систему управління? Формально чисельність чоловіків призовного віку в країні виглядає значною — десятки мільйонів. Однак якщо уважно проаналізувати склад населення, зайнятість у критичних галузях і можливі наслідки, картина виявляється набагато стриманішою.

Теоретичний потенціал

Згідно з демографічними даними Росстату, чисельність чоловіків у віці від 18 до 55 років у Росії становить приблизно 33 мільйони осіб. Саме цей контингент зазвичай розглядається як основний мобілізаційний резерв. Однак це лише теорія, яка не враховує масу винятків.

По-перше, в цю цифру входять інваліди — близько 1,7 мільйона чоловіків працездатного віку з обмеженнями по здоров’ю. По-друге, до розрахунку слід включити співробітників силових відомств, які і так несуть службу: поліція, Росгвардія, ФСБ (їх фашистський режим Кремля ніколи не відправить на забій — він на них тримається), МНС — це ще як мінімум 1,8 мільйона осіб, недоторканних для мобілізації. Ще близько 200 тисяч — це чоловіки-лікарі та медперсонал, чия мобілізація паралізує систему охорони здоров’я.

Таким чином, навіть на базовому рівні відсікається близько 3,7 мільйона осіб. Разом — максимум 29–30 мільйонів потенційно доступних для призову.

З цієї кількості потрібно також відняти:

  • частину — за кордоном (еміграція/релокація — близько 1 млн чоловіків призовного віку);
  • частину — непридатних за станом здоров’я (хронічні хвороби, психіатрія тощо) — ще мінімум 2–3 млн;
  • частина — ухиляється/не з’являється (за даними «часткової мобілізації» 2022 року, частка ухильників/недоступних була ~20–30% — це від 6 до 9 мільйонів осіб).

З цими поправками реальний мобілізаційний ресурс — близько 15 млн осіб максимум.

А тепер — реальність

Навіть ті 15 мільйонів, що залишилися, не можуть бути безболісно відправлені на фронт. Причина проста: вони працюють, і працюють у тих галузях, без яких не існує ні держава, ні армія. За даними Мінпраці та профільних відомств, тільки в промисловості, транспорті, будівництві, енергетиці та ЖКГ зайняті до 10 мільйонів чоловіків призовного віку. Це саме ті люди, які забезпечують:

виробництво озброєнь;

видобуток корисних копалин;

роботу транспорту та логістики;

тепло, воду і світло в містах;

будівництво житла, доріг та інфраструктури.

Мобілізація навіть 10-20% цих фахівців здатна викликати кризу системного масштабу. Додамо сюди ІТ-фахівців, інженерів, управлінців, операторів зв’язку, вчених, і картина стає ще цікавішою.

Реальна межа

Якщо підсумувати, то реально мобілізувати без серйозної шкоди для економіки та внутрішньої стабільності Росія може:

не більше 2–3 мільйонів осіб — при переході на військову економіку та повній переорієнтації країни на війну;

300–500 тисяч — в рамках часткової мобілізації, як це було в 2022 році, без жорсткого економічного обвалу.

Причому вже в 2022 році мобілізація викликала напругу в економіці, зростання втечі з країни і помітний кадровий дефіцит у ряді галузей. Масовий же призов (понад мільйон) — це шлях до економічного колапсу і зростання соціальної напруги.

Висновок

Формально Росія має величезний мобілізаційний резерв. Але в реальності відправка значної частини працездатних чоловіків на фронт швидко обертається внутрішньою кризою. У сучасних умовах чисельність армії вимірюється не тільки доступними людьми, але й тим, яку ціну готова заплатити держава за їх відправку на війну.

Малюнки карикатуриста Oleksiy Kustovsky


Від admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *